Переможниця шоу "Холостяк-2" Олена Ряснова нещодавно відмітила день народження. Їй виповнилося 25 років.
Що подарував вам Френсіс?
- З самого ранку приніс величезний букет троянд із натяком: "Ти ще не розлюбила троянди?" (на шоу Френсіс дарував троянду дівчині, яка залишалась боротися за його серце далі, - ред.). Він же спеціально їх купив з приколом. Його мама подарувала мені купу всяких штучок. Наприклад, мило ручної роботи, брелочки. І все це було запаковано як окремий подарунок. Я, як мала дитина, зранку все це розпаковувала.
Як сприйняла вас мати Френсіса, Ольга Романова?
- В нас дуже добрі стосунки. Френсіс відразу сказав, що я з його мамою "спелась". Він бачить, як я заправляю ліжко, а потім каже: "Я зрозумів, чого я боюсь. Ти точна копія моєї мами". Вона як і я дуже любить чистоту.
Що було найважчим на проекті для вас?
- Закрити очі на інших дівчат. Я ревнувала Френсіса, коли він ходив на побачення з іншими. Найважче було пережити поцілунки та обійми. І те, що дівчата вічно пліткували то про нього, то про самих дівчат. Я не люблю такого. Мені більше подобається, коли є факти і аргументи якісь, а не просто "бла-бла-бла".
Після закінчення проекту четвертий місяць живемо разом. Але більше року бути в цивільному шлюбі не хочу. Якщо є любов, треба розписатися. З Френсісом дуже легко, він і пропилососити може, і їсти приготувати. І він не такий як наші українські чоловіки. Якщо в нас якісь сварки, він не буде кричати, а просто скаже: "Давай про це поговоримо" або "Все добре, бо я тебе люблю і я поряд". А наші тільки нерви можуть тріпати.
Ще Френсіс абсолютно земний. Йому не треба подавати "Бентлі" до під'їзду. Він нормально їздить на метро і автобусі.
Розкажіть про себе трохи. Якою ви були в дитинстві?
- Я була дуже буйною дитиною і до такої міри, що батьки не знали, що зі мною робити взагалі. Я обривала всі штори в будинку, лазила по турніках, по деревах, з яких падала. В мене завжди були подряпані коліна і розбиті лікті. Дружила в основному з хлопцями і в ляльки не грала. Завжди хотіла, щоб мені дарували машинки і вертольотики.
А от в школі була дуже тихою і спокійною. Навіть коли знала відповідь на питання — боялася підняти руку, щоб відповісти. Таке було до сьомого класу. Досі не знаю, чому так було. У дворі такий розбійник, а в школі вся скута і скромна.
На проекті спливла історія, як ви колись угнали машину з друзями.
- Я взагалі про це не хочу говорити, бо не хочу, аби хтось брав з мене приклад. Мені зараз "Вконтакті" пишуть: "О, ти така крута, угнала машину. Я теж так хочу". Я відписую: "Ви що? Вчіться, розвивайтесь і займайтесь спортом. Такого робити не можна".
А що сталося у сьомому класі, коли ви змінилися?
- Я почала вчитися на "відмінно". Подумала, що зможу це зробити і зробила. Сиділа над книжками цілодобово і таки закінчила школу на золоту медаль. Потім вступила на економіку, але трохи подумала і вирішила, що для мене це буде залегко і перевелася на енергоменеджмент. Тобто стала вчити ті науки, які в школі просто ненавиділа. Фізику, наприклад. Мені і це вдалося. Зараз я енергоменеджер в запорізькій компанії "Екологічні системи" і є випусковим редактором журналу "Теплові насоси". Паралельно пишу дисертацію по енергетиці.
Коментарі