Новий французький фургон "Сітроен Берлінго" третього покоління почали продавати в Україні з цього року. Автомобіль стоїть біля представництва виробника на вул. Кирилівській у Києві. Його пропонують на тест-драйв.
"Берлінго" коштує від 467 900 грн, його оснащують лише турбодизелями. У машині для тест-драйвів установлений 1,6-літровий двигун на 92 кінські сили. Коробка передач — механічна, 5-ступенева. Комплектація — із додатковим обладнанням і пакетом XTR, що включає додаткове оздоблення ззовні та в салоні.
Новинка значно більша за попереднє покоління цієї моделі. Задні двері розсувні з обох боків. На даху — аеродинамічні рейлінги для кріплення верхнього багажника. Дизайн лицевої частини нагадує вигляд кросоверів і хетчбеків цієї марки — лінія ходових вогнів переходить у молдинги решітки радіатора й емблему бренду.
Багажник машини відчиняється двома способами — окремо можна підняти скло для завантаження невеликих речей, окремо — відкрити весь для габаритного вантажу.
Багажний відсік — квадратної правильної форми без виступаючих внутрішніх елементів. Його об'єм — 983 л. У багажнику встановлені металеві петлі для кріплення вантажу, є розетка на 12 В. Запасне колесо прикріплене до днища автомобіля ззовні. Вантажопідйомність фургона — 690 кг.
На другому ряду сидінь просторо, встановлено три однакові сидіння. Місця для людей зростом понад 190 см удосталь. Оскільки відсутній центральний поздовжній тунель кузова, на середньому секторі сидіння позаду пласка й зручна для ніг підлога. У ній біля задніх крайніх крісел вмонтовані бардачки. Там можна тримати взуття та невеликі речі.
На спинках передніх сидінь для пасажирів позаду є відкидні столики з отвором для склянки. На відсувних дверях, як в автомобілях вищого класу, встановлені заводські шторки проти сонця. Самі ж двері вперше із машин цього класу оснастили вікнами, що можна опускати. Зазвичай вони глухі. Позаду бракує вентиляційних дефлекторів кліматичної системи.
За кермом посадка висока, як у позашляховиків. Пластик торпедо й карт дверей твердий. Навколо водійського місця чимало ніш і ящиків для речей. Є бардачок над козирком панелі приладів, ще два — перед місцем переднього пасажира. Під стелею — поличка, де можна вмістити парасолю, ноутбук, планшет тощо.
Водійське крісло має висувну шухляду з домкратом.
Важіль коробки передач установлений на подіумі, як у мікроавтобусів. Над центральними дефлекторами повітря — 8-дюймовий сенсорний монітор, як у хетчбеків і кросоверів цієї марки. Він може відображати екран смартфона на різних операційних системах, експлуатаційні показники і транслювати відео з камери заднього огляду. У нижній частині монітора вмонтовано гніздо USB. Інше таке — в бардачку перед місцем переднього пасажира. Біля важеля коробки передач — регулятор різних режимів їзди — слизькою дорогою, сухою, ґрунтовою тощо.
Машина заводиться з кнопки. Вмикаю першу передачу й починаю рух. Педаль газу нечутлива, проте тяговитість двигуна відчуваю з перших хвилин поїздки.
Щойно "Берлінго" прискорюється, бортовий комп'ютер підказує, коли потрібно перемкнутися на вищу передачу. При рушанні під гору машина не скочується, її утримує електроніка. На "нейтралці" у фургона накат довгий — майже на квартал, передачі перемикаються легко.
Їдемо столичною вул. Михайла Грушевського, бруківку автомобіль проїжджає плавно, вибоїни й лежачі поліцейські майже не відчуваються. Спереду встановлена незалежна підвіска "Макферсон" зі стабілізаторами поперечної стійкості. Позаду — балка, що деформується.
У міському потоці машина маневрена. Оскільки посадка висока й бічні дзеркала великі, габарити легко контролювати. До того ж є система моніторингу мертвих зон.
На трасі автомобіль добре керується. На швидкості понад 140 км/год його через м'яку підвіску трохи кренить у поворотах. Середнє споживання пального у змішаному циклі за швидкості 100 км/год — 5 л дизпалива.
"Перевозив машиною двоє дверей із коробками"
— Я проїхав на своєму "Берлінго" 3 тисячі кілометрів, — каже 56-річний Олексій Григоришин із міста Сміла Черкаської області. — Нещодавно перевозив двоє дверей. А перед тим — холодильник. Салон добре продуманий для транспортування. І для сімейних поїздок авто буде зручне. Було добре, якби козирки проти сонця робили більші та якби можна було міняти кут нахилу спинок задніх сидінь. Останнє зробило б зручнішими подорожі для пасажирів.
Назва походить від карети
Перше покоління моделі "Сітроен Берлінго" почали випускати 1996 року. Доти автомобілі цього класу не виготовляв жоден виробник.
— Цей клас машин виявився вдалий — мав усі вузли, як у седанів і хетчбеків. Проте висота салону й розміри багажника дозволяли завантажувати значно більше, ніж в універсал, — розповідає автоексперт Микола Руденко, 52 роки. Крім того, машина була практичніша за пікапи на базі легковиків. Адже салон можна швидко трансформувати в пасажирський.
Припускають, що назва "Берлінго" походить від французького "Берлінгот". Так називали карету, розроблену в 1660–1670-х.
— Її особливістю була неймовірна на ті часи плавність ходу, — говорить Руденко. — Корпус карети був прикріплений до рами пасками, тому різкі погойдування ходової частини в салоні менше відчувалися. Перша подорож на тій кареті відбулася з Парижа до Берліна. На честь цього їй і дали таку назву.
2 
35413
Коментарі