Російський письменник Дмітрій Ліпскєров, медитуючи над "судьбами родины", як останній крок розглядає варіант еміграції. Певна річ, останній цей крок у ментальній конструкції російського письменника саме через кляту ностальгію за "родиной", неодноразово описану у кращих ліричних полотнах великої культури — від Тарковського до Тарковського.
Привабила мене одна фраза Ліпскєрова: "Можно десятилетиями засыхать парижским таксистом…".
А я чомусь подумав, що все трохи не так. Російським письменникам, які здебільшого не вміють нічого, крім медитації над "судьбами родины", не світить робота таксиста. Думаю, варто буде почати з меншого. Наприклад, з "проституции, подтирания жоп и мытья полов".
Саме з цього починали українські заробітчани останньої хвилі в Європі. Саме з цього знущальницьки іржали десятиліттями російські дятли клавіатури.
Втім, я не бачу жодної причини, чому російські заробітчани й емігранти епохи "духовных скреп" неодмінно мають пропустити цю стадію.
Таксі… Ви що, еліта? Ви що, хочете сказати, що чимось кращі за берберів і малійців? Чим ви заслужили таку елітну роботу — ще й десятиліттями? Ще й із манірними придиханнями і ностальгією? Кому ти потрібен на такій відповідальній роботі з придиханнями і ностальгією? Куди ти завезеш клієнта?
Не таксі, товаришу Ліпскєров. Спочатку все-таки стадія "проституции, подтирания жоп и мытья полов". Ви ж не білоемігрант, аристократ і "белая кость", яка втекла від більшовиків. І не дисидент радянської епохи. Яке ще паризьке таксі? Ви переплутали Нью-Йорк 1970-х із Парижем 2010-х, товаришу. Спитайте в польського сантехніка і румунського будівельника, якщо не вірите. "Засыхать…". Таксисти — це заробітчанська еліта! А ви хто? Ви еліта? Ви в межах МКАД еліта. А за межами МКАД ви такі самі люди, як і ми. Тому звикайте. Спочатку стадія "проституции, подтирания жоп и мытья полов". І слава Україні, звісно ж.
2 
1
Коментарі