Сьогодні бути топовим колористом - це не просто вміти фарбувати волосся. Це сфера, де недостатньо просто знати формули змішування пігментів. Тут потрібен особливий талант бачити кольоротип, відчувати характер клієнта та мати харизму, яка перетворює звичайний візит до салону на сеанс терапії. Щоб стати експертом, якого шукатимуть за тисячі кілометрів, потрібно не лише роками відточувати техніку, а й мати сміливість диктувати власні тренди.
Про те, як фанатичне ставлення до своєї справи допомагає підкорювати світові столиці краси та чому українська школа колористики сьогодні вважається однією з найсильніших у світі, говоримо в інтервʼю для Gazeta.ua з експерткою, бізнес-леді Ольгою Коцюбайло.
Ви наймолодша з шести дітей у сім'ї. Як життя у великій родині вплинуло на ваш характер?
Моє дитинство було щасливим. Була найменшою в родині, мене всі дуже любили й жаліли. Брати завжди казали, що я балувана і дуже вимоглива. Мені завжди було потрібно все, що захочу.
Мій тато – комбайнер, мама – швачка. Від них я всього вхопила потрошки. Головне – стійкість, наполегливість і працьовитість. Ці якості дуже допомогли в майбутньому, коли професійно розвивалася, робила кар'єру і будувала бізнес.
Саме в дитинстві ви зрозуміли, що хочете пов'язати життя саме з б'юті-сферою?
З дитинства цікавилася красою та стилем. Постійно брала в сестри косметику, користувалася її плойкою. Пам'ятаю, як крутила собі кучері на саморобні бігуді: робила їх із тканини, всередині якої був папір. У 4-5 класі могла накрутити волосся на ці саморобні бігуді та піти на базар, щоб усі мене побачили. Мені подобалося, коли люди звертали увагу, робили компліменти.
Згодом почала у школі робити зачіски дівчатам. Коли в нас були конкурси професій, позиціонувала себе як перукарка. У 9-10 класі вже точно знала, ким буду. Коли закінчувала школу, про жодну іншу професію навіть не думала.
Замість канікул ви обирали чемпіонати та навчання. Це було бажання довести щось собі чи чітка стратегія стати найкращою у своїй сфері?
Щоб вчитися на перукаря, потрібно було скласти іспит з малюнку. Однокласники відпочивали, а я ходила на заняття до суворого професора, малювала цілими днями. Зараз не шкодую – це мене загартувало на роки вперед.
Потім прагнула рухатися далі, брала участь у конкурсах і чемпіонатах. Спочатку нічого не вигравала, це змушувало ще більше практикуватися. Вже згодом здобула перші перемоги.
Моя перша велика перемога відбулася у 2015 році на міжнародному чемпіонаті Winners' League у Гельсінкі (Фінляндія), де я посіла перше місце в категорії Avant-Garde Junior. Для молодого майстра це був дуже важливий момент, який показав мені, що наполеглива праця приносить результат навіть на міжнародному рівні.
Наступним значним досягненням стала перемога у 2021 році на міжнародному чемпіонаті Empire of Beauty у Познані (Польща), де я здобула перше місце в категорії Avant-Garde Master. Це вже був інший рівень відповідальності та конкуренції, адже я змагалася серед досвідчених майстрів з різних країн.
Особливо важливим для мене став 2025 рік, коли на міжнародному чемпіонаті Empire of Beauty у Вашингтоні, округ Колумбія, я здобула одразу три перших місця у категоріях Airtouch, Contouring та Total Blond. Ця перемога стала підтвердженням моєї багаторічної спеціалізації у складних техніках колорування волосся та сучасному блондуванні.
У 2026 році я також взяла участь у Всеукраїнському онлайн-чемпіонаті Спілки перукарів України, де серед понад 307 учасників виборола перше місце у категорії "PRO Expert Blond", перше місце у категорії "PRO Commercial Long Haircut" та друге місце у категорії "PRO Stylish Coloring".
До речі саме СПУ встановили рекорд України за кількістю учасників в онлайн форматі та отримали нагороду від Національного Реєстру Рекордів України .
Для мене чемпіонати ніколи не були лише боротьбою за нагороди. Це можливість постійно перевіряти власний рівень, виходити із зони комфорту та розуміти, наскільки твої навички відповідають міжнародним стандартам. Саме завдяки таким викликам я змогла вирости від студентки, яка годинами вчилася малювати для вступу, до міжнародного колориста, викладача та судді професійних чемпіонатів.
Ви спеціалізуєтеся на складних техніках фарбування. Займалися цим відразу чи прийшли з часом?
Я шукала себе 5 років. Був час, коли робила все: стрижку, манікюр, педикюр. Але з часом зрозуміла, що складні техніки фарбування – моє. Щоб займатися цим, потрібна серйозна підготовка й неабиякий досвід, адже все треба робити з ювелірною точністю. До кожного клієнта підходжу індивідуально. Лише так фарбування буде ідеальним – волосся матиме природні відтінки й виглядатиме приголомшливо.
Які техніки фарбування використовуєте?
Користуюся не лише відомими техніками фарбування, а й розробляю авторські. Наприклад, Velour Luxe Technique. Вона поєднує делікатне освітлення та багатогранність відтінків. При цьому на всіх етапах відбувається контроль структури волосся, що дозволяє вберегти його під пошкодження.
Саме так була створена моя авторська методика Velour Luxe Technique — система фарбування, що поєднує делікатне освітлення, багатовимірність кольору та максимальне збереження якості волосся. Основна ідея техніки полягає у створенні м'яких переходів між відтінками, ефекту природної глибини кольору та контролі стану волосся на кожному етапі процедури.
Відмінністю Velour Luxe Technique є те, що вона розроблялася не лише як комерційна послуга для клієнтів, а як цілісна професійна методика для використання майстрами-перукарями. Техніка включає систему діагностики волосся, алгоритми підбору формул, схеми секціонування, принципи контролю якості волосся під час освітлення та рекомендації щодо підтримання результату після фарбування.
За цей новаторський підхід у колористиці торік мене відзначили на Best Business Awards & Gala. Для мене це – визнання мого внеску в розвиток сучасних стандартів б'юті-індустрії.
Важливим етапом для мене стала також наукова робота. У 2026 році мною була підготовлена та опублікована наукова стаття на тему "Методологія впровадження авторських технік колорування в систему вищої професійної освіти фахівців естетичної галузі". Стаття була опублікована у фаховому науковому журналі категорії Б та успішно пройшла процедуру наукового рецензування.
У своїй роботі я досліджувала питання інтеграції авторських технік колорування у професійну освіту майбутніх фахівців індустрії краси. Зокрема, розглядала механізми впровадження сучасних методик фарбування у навчальні програми, розвиток практичних компетенцій студентів та роль авторських технологій у підвищенні стандартів професійної підготовки.
Для мене ця публікація стала важливою не лише як наукове досягнення, а й як підтвердження того, що професійні методики можуть мати освітню та академічну цінність. Я переконана, що розвиток індустрії краси сьогодні неможливий без поєднання практичного досвіду, інновацій та системного підходу до навчання нових поколінь майстрів.
Саме тому я продовжую працювати не лише як колорист і власниця студії, але й як освітній діяч, суддя професійних чемпіонатів та автор методик, спрямованих на розвиток сучасної індустрії краси.
Студія краси Space26 відкрилася в Києві в розпал пандемії, коли багато закладів навпаки закривалися. Яким був для вас головний аргумент?
На той момент я орендувала перукарське крісло в салоні. Мала асистентку, яка паралельно в мене навчалася. І в якийсь момент зрозуміла, що мені тісно. Відкрити власний салон – це було не просто бажання, а гостра потреба. Почала шукати приміщення. Мені тоді було 25 років. Коли підписували договір оренди, власники дивилися на мене з недовірою. Навіть перепитували: "Ви впевнені? Ми ж на рік підписуємо договір".
Попри карантин, клієнтів не бракувало?
У мене тоді був запис на два місяці вперед. Пам'ятаю, як зробила складне фарбування Airtouch. Воно тоді коштувало десь 2500 гривень. Потім бігла міняти ці гроші на долари, щоб відкласти. Поступово моя команда розширювалася, клієнтів ставало більше.
Дуже раділа, коли мене удостоїли звання "Лідер підприємництва України" за успішний бізнес у сфері краси, впровадження новаторських технік і високий рівень сервісу. Це стало визнанням не лише експертності, а й інноваційних підходів у підприємницькій діяльності.
Як для вас почалося повномасштабне вторгнення?
Напередодні був звичайний робочий день. Робили фотозйомку з моделями для Instagram, жартували, сміялися. Працювали допізна, роз'їхалися втомленими. Вранці прокинулася, коли задзвонив будильник. У в телефоні купа дзвінків від команди, дівчата вже створили окремий телеграм-канал. Розбудила чоловіка: "Війна почалася!". Він не повірив: "Яка війна? Ти що?". А потім разом подивилися новини і просто заніміли.
Я подзвонила клієнтці, яка була записана на ранок. Кажу: "Ви будете чи скасовуємо?". А вона мені: "Олю, ви що, я вже з Києва виїжджаю, війна почалася!". І тільки тоді до мене дійшло, наскільки все серйозно.
Поїхали з чоловіком у салон. Центр Києва був абсолютно порожній. Ніколи не бачила нашу столицю такою – ні машин, ні людей. Забрали документи, ноутбук, деякі речі. Вирішили ще на одну ніч залишитися вдома, бо мали деякі справи. І ця ніч стала найжахливішою в моєму житті – вибухи, сирени.
Зранку, як тільки закінчилася комендантська година, ми виїхали до моїх батьків у Борове на Рівненщині. Але перед тим треба було забрати з Ірпеня родичів чоловіка. Саме тоді підірвали Ірпінський міст. Всі, хто звідти виїжджав, сигналили нам: "Не їдьте туди, там небезпечно". Але ми все одно поїхали, щоб забрати родичів.
Чи довго вагалися перед тим, як прийняти рішення виїхати до США?
Чоловік заради цікавості запропонував податися на програму United for Ukraine. Дозвіл ми отримали в серпні. Вагалися до останнього, адже в Україні в мене був бізнес. Лише в жовтні зважилися на переїзд. Було страшно, бо не розуміла, що я у США робитиму, де працюватиму.
Чи складно було знайти роботу?
В Instagram запостила фото зі своїми роботами і запустила рекламу. Дівчата почали писати. Знайома українка дозволила приводити клієнтів до неї в салон. А потім я почала їздили працювати ще й в іншому. Добиралася півтори години. А в нас з чоловіком тоді була одна машина на двох. Вранці відвозила його на роботу, їхала на свою зміну, а о 17-й летіла його забирати. Ми так проїздили місяців чотири, поки не змогли купити другу машину. Та врешті я зрозуміла, що досить їздити по кільком салонам. Обрала один, де ціна оренди була адекватною. Пропрацювала там півтора року.
Як зважилися відкрити салон краси Space LA?
Історія повторилася – мені знову стало тісно. Одного разу побачила, що на першому поверсі будинку, де ми живемо, здають в оренду кабінети. Пішла спитати про ціну. Виявилося, у 2,5 рази дорожче, ніж я платила раніше. Але жити і працювати в одному й тому ж будинку – неймовірно зручно. Тому довго не думала. Тепер це мій простір, де можу давати клієнтам той сервіс і ту якість, до яких звикла.
Проте відкрити салон у США — це значно більше, ніж просто орендувати приміщення. Потрібно було офіційно зареєструвати бізнес, створити компанію у формі LLC, отримати необхідні дозволи для ведення діяльності, пройти перевірки та забезпечити відповідність усім вимогам місцевого законодавства.
Окремим етапом стало оформлення дозвільної документації для продажу професійної косметики та супутніх товарів безпосередньо в салоні. Для мене було важливо, щоб клієнти могли не лише отримати послугу, а й придбати професійні продукти для домашнього догляду, рекомендовані спеціалістом.
Сьогодні Space LA Beauty Studio — це не просто салон краси. Це простір, де поєднуються професійний сервіс, сучасні технології, авторські методики, освітні проєкти та власний бренд. Саме тут я можу реалізовувати свої ідеї, підтримувати високі стандарти якості та створювати той рівень обслуговування, який сама вважаю еталонним.
Чи є різниця у запитах українських та американських клієнток?
Американки не люблять довго сидіти в салоні. Їм треба за дві години пофарбуватися і побігти далі у справах. Дивлюся на волосся і розумію, що там роботи на пів дня, але їх це не хвилює.
Українки виділяють для себе цілий день: фарбують волосся, йдуть на манікюр, брови. Розуміють: щоб зберегти якість волосся, потрібен час. Вони готові сидіти в салоні довго, щоб отримати ідеальне освітлення чи тонування, бо знають, що це результат на пів року.
Американським жінкам часто кажу: "Є така крута техніка, Airtouch". Вони дивуються: "Що це таке?". В Україні так фарбують волосся вже років 10. Американці звикли до традиційних "хайлайтс" чи мелірування. Але коли бачать результат української школи, то вони в захваті.
Більшість майстрів працюють із готовими продуктами та аксесуарами. Ви ж почали створювати власні розробки. Як виникла ця ідея? (Говорить журналіст)
Для мене професія ніколи не обмежувалася лише роботою з волоссям. З роками я зрозуміла, що розвиток бренду полягає не тільки у створенні послуг, а й у розробці власних рішень для індустрії краси.
Працюючи з тисячами клієнтів, я бачила, яких інструментів та аксесуарів бракує як майстрам, так і самим клієнтам. Саме так з'явилася ідея створення власної лінійки продуктів SPACELA.
Однією з перших розробок стала SPACELA Professional Detangling Brush — професійна щітка для дбайливого розчісування волосся. Вона була створена на основі багаторічного досвіду роботи з освітленим, фарбованим та пошкодженим волоссям. Під час розробки я приділяла увагу ергономіці, якості матеріалів, комфорту використання та захисту волосся від ламкості. Щітка отримала власний дизайн, брендоване оформлення та захисний текстильний чохол.
Ще одним моїм авторським проєктом стала SPACELA Signature Tote Bag — брендована текстильна сумка, яку я розробила як частину концепції сучасного beauty lifestyle бренду. Я особисто працювала над дизайном, конструкцією, матеріалами та візуальною ідентичністю виробу. Моєю метою було створити не сувенір, а стильний і практичний аксесуар, який клієнти використовуватимуть у повсякденному житті.
Сьогодні ці продукти є частиною бренду SPACELA та допомагають формувати впізнаваність бренду далеко за межами салону. Для мене особливо важливо, що всі ці розробки народилися з реального практичного досвіду та потреб клієнтів.
Я переконана, що майбутнє індустрії краси належить фахівцям, які не лише надають послуги, а й створюють власні інноваційні продукти та формують нові стандарти професії.
Ви працюєте у преміум-сегменті. Хто ваші клієнти в Лос-Анджелесі?
Переважно українки. Є ті, хто приїхав нещодавно. Часто приходять жінки, які живуть у США по 15-20 років, і кажуть: "Як добре, що ми вас знайшли! Ви знаєте, як зробити красиво". Місцеві майстри – це переважно мексиканці чи азіати. Вони мають іншу структуру волосся – воно жорсткіше. Через неправильний підхід можуть просто спалити тендітне слов'янське волосся. Тому українки за кордоном шукають наших майстрів.
До мене приходять ті, хто турбується про своє волосся, вони хочуть, щоб фарбування було делікатним, а волосся після цієї процедури залишалося здоровим.
Чи просто потрапити у ваш салон?
Обов'язково слід записуватися заздалегідь. Прийом розписаний на кілька місяців, адже до мене звертаються не лише мешканки Лос-Анджелеса, а й приїжджають жінки з інших штатів. Радію з такої кількості клієнтів, адже це свідчить, що люди довіряють мені як професіоналу.
У США багато фейкових відгуків про якість послуг, тому люди більше довіряють живій пораді. Коли хтось бачить красиву стрижку і їм кажуть: "Мене постригла Оля з України", то вони приходять до мене, згодом стають постійними клієнтами.
За останні роки ви отримали чимало професійних відзнак та міжнародного визнання з Європи, США та України. Що для вас означають ці нагороди?
Для мене нагороди — це насамперед визнання багаторічної праці, професійного розвитку та внеску в індустрію краси. Протягом своєї кар'єри я брала участь у міжнародних чемпіонатах, професійних конкурсах та освітніх проєктах, які дозволили мені представляти свою роботу на міжнародному рівні.
Окрім конкурсної діяльності, я активно співпрацюю з професійними beauty-асоціаціями IBPA International Beauty Professionals Association, виступаю суддею міжнародних чемпіонатів Te'ora Beauty Championship та Empire of Beauty, беру участь у професійних конференціях - The 22nd Annual International Kids Festival, RIDNA SHKOLA Ukrainian Saturday School
Los Angeles, виступаю на радіо Ethno.fm та освітніх програмах для майстрів індустрії краси, як виклад складних технік фарбування.
У 2026 році я була удостоєна міжнародної нагороди IBA Beauty Awards XXVII "Top Beauty Mentor 2026". Ця відзнака стала особливо цінною для мене, адже вона визнає не лише мої професійні досягнення як колориста, але й внесок у навчання майстрів, розвиток професійної освіти та підтримку нового покоління фахівців індустрії краси.
Я переконана, що справжній успіх вимірюється не лише особистими перемогами, а й тим, скільком людям ти допоміг професійно вирости, знайти впевненість у своїй справі та досягти власних результатів.
Ваш салон у Києві продовжує працювати. Як вдається ним керувати, перебуваючи за тисячі кілометрів?
Постійно на зв'язку з адміністраторами, керівниками, СММ-командою. Дистанційно контролюю всі робочі процеси, завжди долучаюся до планування подальшого розвитку бізнесу. Знайомі кажуть: це свідчить, що я крута організаторка і підприємиця, яка може вести міжнародні проєкти навіть у складних умовах. Звісно, були моменти, коли здавалося, що більше так не зможу. Але мене тримає надія.
Історія Ольги Коцюбайло – це приклад професіоналки, яка не лише реалізувалася за кордоном, а й продемонструвала свою експертність на міжнародному рівні. Вона показала, що власну справу можна успішно розвивати навіть у найважчі часи. Але лише за умови, що ти фанат своєї справи. Вона змогла привезти в Лос-Анджелес українську якість, до якої там не звикли, і при цьому продовжувати управляти своїм салоном у Києві. Зараз Ольга фактично живе на дві країни: розвиває новий простір у США та продовжує дистанційно керувати столичним бізнесом. Її шлях доводить, що професіоналізм не знає кордонів, а щире бажання дарувати красу допомагає долати не лише будь-які виклики, а й відстані.
70