Ексклюзиви
понеділок, 18 листопада 2013 14:25

Сокіл чує свист господаря за кілометр
9

Фото: Фото: Олена Власова

"Є два способи тренувати соколів на полювання – як батько або як партнер, - розповідає 17-річний птахівник Дмитро Поліщук з райцентру Дубно на Рівненщині. - Якщо ростити пташеня і годувати його, то воно швидше до тебе звикає, як до птаха-тата. Але тут є великий недолік – згодом вихованець подорослішає й покине "гніздо" назавжди, бо така його природа. Та й під час полювання буде дуже галасливий, бо звик просити у тебе їжу. Другий варіант вигідніший, бо коли навчаєш уже молодого сокола, він стає твоїм партнером - довірятиме тобі як рівному і більш охоче поділиться здобиччю".

Дубенчанин цікавиться давньою традицією полювання із хижими птахами. Він належить до львівського клубу соколярів "Сапсан". Нині тренує молодого сокола-пустельгу Грету.

"Соколами займаюся всього другий рік, за цей час тримав трьох птахів у квартирі. Молодого птаха-пустельгу можна купити через Інтернет, коштує від 500 гривень. І хоч часто кажуть, що пустельга не може полювати з людиною, все ж вона дуже здібна. Найкраще для ловів обирати самичок, бо вони крупніші і краще полюють. Грета – мій останній птах, інші відлетіли на волю. У нас в квартирі вона живе у просторій клітці, кожного дня намагаюся гуляти з нею, щоб розправляла крила. Окрім хижих птахів маю ще на дачі голуб'ятню. Батьки моє хобі підтримують, навчаюся у коледжі на ветеринара".

Через графік навчання Поліщук тренує сокола переважно по обіді, але до настання сутінків. Для цього потрібна спеціальна амуніція: груба шкіряна рукавиця, щоб сокіл не поранив руки; вабило – імітація птаха-здобичі на мотузці, щоб привабити хижака у польоті; клобучок – шкіряний ковпачок на голову сокола, щоб не боявся і сидів спокійно на руці господаря; шкіряна мотузка-опотенки на лапки птаха із брязкальцями – щоб було легше утримувати сокола на руці і чути, де він летить.

Дубенчанин виїжджає на тренування на велосипеді на якесь відкрите місце. Під час їзди тримає сокола на руці. По приїзді знімає з голови соколихи шапочку-клобучок і відпускає птаха. Та миттю злітає у повітря й спостерігає за зграєю голубів неподалік. Зір сокола гостріший за людський у 2,6 рази.

"Двічі у мене сокіл заплутувався цією мотузкою на міських ліхтарях, але тепер звик сідати акуратно і не чіплятися, - Дмитро свистить і легенько стукає себе пальцями по лівій кисті, щоб сокіл сів на руку. – Коли я її кличу, Грета чує здалеку. Вона може літати десь у небі, але на призив все одно відреагує і підлетить. Раніше у мене була соколиха Маня, але одного разу вона не повернулася з прогулянки – вирішила, що тепер хоче бути вільною. Маня дозволяла гладити себе по пір'ю, а Грета – ні. Кожен птах має свій характер, як і людина. Але щоб сокіл навчився добре працювати у парі з людиною, його треба вчити не менше року. Соколи-балобани більш затребувані у мисливців".

Іноді Грета полює на молодих голубів та дрібних пташок, а найчастіше на мишей, жуків, коників та богомолів. Боїться котів та собак, дуже не любить п'яних людей – запах алкоголю відчуває одразу і стає неспокійною.

"Свою здобич Грета б'є дзьобом у голову і душить на землі. Коли вона щось вполює, я одразу підходжу і даю їй уже підготовлений шматочок м'яса з сумки. А доки вона його їсть, непомітно забираю впольовану тушку. Годую Грету нежирним голубиним м'ясом, бо свинини чи яловичини давати не можна. Вона й сама здатна себе прогодувати, треба лише випустити її політати. Шлях до нас додому вона знайде, але я все ходжу із нею".

Сокіл може прожити й до 25 років. Якщо птах справді прив'язався до господаря, то не покине його надовго. Ризик втратити сокола є, коли настає шлюбний період – птах залишить людину і може полетіти шукати собі партнера.

"Колись у мене жив тхір, я видресирував його і віддав у цирк. Тепер у мене в квартирі окрім сокола живуть білка та черепаха. Усі троє між собою не ворогують, кожен має своє місце, за їжу не сваряться. Грета черепаху і білку не чіпає, - додає хлопець. – Із соколами мене двічі запрошували до Дубенського замку на відкриття мисливського залу та казематів. Якщо видається можливість, то відвідую птахівничі виставки по сусідніх областях. Хочу ще витренувати на лови орла-беркута – це був би цікавий досвід".

Зараз ви читаєте новину «Сокіл чує свист господаря за кілометр ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути