
У Верховній Раді зареєстровано законопроект, котрим передбачено визнання так званих "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями. Також парламентарі мають намір проголосувати за те, аби Росію офіційно визнали країною-агресором. Дуже хочеться помилятися, але виглядає – у найближчий перспективі жодне з цих рішень на державному рівні в Україні ухвалене не буде.
Громадян подібні благі наміри мусять щонайменше здивувати. Адже засоби масової інформації, особливо – телебачення, важливість якого для формування проукраїнських поглядів постійно й справедливо підкреслюється, щодня називають незаконні угрупування на Донбасі – терористичними, АТО – війною, Путіна – агресором, Росію – країною-окупантом.
Це ж саме говорить Захід. Більше того: держави, котрих Україна вважає дружніми до нас, уже давно оголосило ті ж "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями, заодно запровадивши проти їхніх лідерів персональні санкції.
Тим не менше, українців точно здивувало, що Україна відстає від Заходу, досі зволікаючи з вирішенням дуже простого й логічного питання – визнання терористів терористами. Так само, як агресора – агресором та окупантом. Гаразд, слово "війна" татуйоване, причини очевидні – хто перший його вжив, той і оголосив війну. Україна оголосити війну Росії не може з багатьох причин. Росія оголошувати її не буде, бо й так її веде, в тому числі – терористичну, руками своїх маріонеток із "ДНР" та "ЛНР". Проте назвати інші речі своїми іменами, тобто, терористів – терористами, не потребує надскладних зусиль.
Це не впроваджувати непопулярні реформи. Не ефективно займатися люстрацією чи боротися з корупцією. Навіть не ефективно розвивати й підтримувати виробництво українських фільмів та серіалів. Лише поставити пропозицію на голосування і проголосувати більшістю. Чому ж ця проста, на перший погляд, процедура, досі не зроблена? Говорячи "досі", маю на увазі - від самого початку створення цих незаконних збройних формувань, котрі грабують, ґвалтують, убивають українців та відверто зраджують Батьківщині.
Частково причину пояснює недавня заява керівника ДонОГА, генерал – губернатора Олександра Кіхтенка. Заявляючи про неприпустимість для себе військових та політичних переговорів із терористами, він у той самий час закликає легалізувати закупівлю вугілля, котре знаходиться на підконтрольних терористам територіях. Зокрема, пан Кіхтенко наголошує – нелегальна торгівля вже існує, контрабанду краще легалізувати.
І це – лише один епізод. У відкритих джерелах легко знайти інформацію про те, що деякі крупні продуктові мережі далі працюють на окупованих територіях. Домовляючись із бойовиками "ДНР" та "ЛНР". Крім того, туди поволі повертається місцевий бізнес, котрий замість розриву будь-яких зв'язків із терористами виявляє гнучкість, намагаючись пристосуватися до нових умов. Серед інших, у Донецьку відкрилася й працює кондитерська з мережі… "Львівської майстерні шоколаду"! Тобто, "бандерівські" бренди почувають себе там доволі безпечно.
Подібна ситуація лише у великих містах. Проте вона доволі показова – українські суб'єкти як великого, так і середнього бізнесу, тримаючи головні офіси в Києві, Львові, Харкові чи інших містах, із останніх сил тримаються за можливість отримувати хоча б невелику частину з тих заробітків, котрі мали ще до війни та окупації. Якщо ж влада на офіційному, державному рівні, через парламент, визнає їхніх партнерів із "ДНР" та "ЛНР" терористами, за ведення бізнесу із державними злочинцями можна мати кримінальну відповідальність швидше, ніж за голосування за диктаторські закони.
З тих же причин риторика політиків про російського агресора не конвертується в офіційне визнання агресії РФ. Адже доведеться пояснювати, чому Україна державним коштом купує вугілля, газ, ядерне паливо та електроенергію в держави-агресора. Розірвати ж ці стосунки, ввести українські санкції та почати економічну блокаду Україна ще не наважилася. Вимагаючи цього насамперед від Заходу.
Коментарі
1В ВИННИЦЕ он жил. Поправьте заголовок.
Вот именно, что за наши. Мы такие налоги платим, а они "откатывают" миллионы и жируют всю свою жизнь.Проблема нашего государства не в том, что многие работают в тени, а в том что гос.закупки делают по завышиным ценам, а потом разницу между закупочной ценой и той которую они установили делят, вот вам и откат. И в этом участвуют очень многие. А заработать честным трудом такие деньги просто не реально.
Да, "покращення" для некоторых уже налицо, но так как этого самого "покращення" на всех не хватает, то мы его потребляем через своих избранников. Теперь кого выбирать? - конечно же тех кто "покращення" еще не достиг и очень стремится к этому чтобы охватить им максимум народа.
Зечка в камере и то дороже живет!Вот куда смотреть надо писакам
А вы народ дальше кормитесь сказками о страшных бендеровцах, недающих вам жить "мовнюков-недорассе" и голосуйте дальше за "пакращання"!
Господин депутат. люди говорят .что все ваши машини дачи куплени за народние деньги ? --- Откуда у народа такие деньги ! ?
Это уже не народные деньги, это уже за счет персонального "покращення".
может за этот номер он ненавидит яценюка
Сволочи! Жируют на наши деньги! Это все напоминает пир посреди чумы!
Они не сволочи .Они слуги народа.
Во-во! и не просто слуги народа, а ЛУЧШИЕ из нас так-как. мы их туда выбрали. Вопрос: если они ... такие и сякие, то тогда кто и какие мы, которые выбрали туда лучших из нас ??? И прежде чем брызгать слюной советую над этим подумать и в следующий раз хоть попытаться подумать кого выбирать.
При нинешней виборной системе. ви думаете придут другие.?
ещё один любитель чужой карман полечить)))
Правильно, нечого считать сколько у тебя стибзили.
о сраколиз регианальный!
эта херня жила там за наши деньги
Твои денежки - в твоём кармане. А в чужой не заглядывай - от этого твой карман толще не станет.
Матюки перетворюють тебе на москаля.
Подтверждаю, в украинском языке матюков нет, все позаимствовано из русского. Самое страшное ругательство на украинском которое я слышал выглядит так: "щоб тебе підняло та й гепнуло та ще й перекондубасило"