Байден не звонит. Стоит ли беспокоиться?

Стратегические проблемы Украины решаются не звонками из-за рубежа. И не благодаря им налаживаются отношения с США

"Шура, не робіть із їжі культу!", - навчав партнера відомий літературний герой.

Ці слова Остапа Бендера цілком можна адресувати пристрастям довкола можливого дзвінка президента США Джо Байдена його українському колезі Володимиру Зеленському. Зателефонує чи ні?

У когось може скластися враження, що саме від цього дзвінка залежать подальші українсько-американські відносини. Хтось воліє бачити в затримці розмови певне виховання Зеленського з боку Білого дому. Треті взагалі кажуть, що Байден уникає контактів з Україною через попередній неприємний досвід.

Справді, може бути багато трактувань того факту, що президенти досі особисто не переговорили. Та чи справді це настільки критично?

Добрі персональні контакти лідерів однозначно важливі для відносин між країнами. Однак вони все ж формуються не з телефонних розмов або їхньої кількості, та й у будь-якому разі не встановлюються після першої розмови. Не варто перебільшувати.

Дзвінок Байдена Зеленському справді став би певним символом готовності нової американської адміністрації до співпраці з керівництвом України – але аж ніяк не стане гарантією такої співпраці у подальшому. Символи інколи важливі, та відносини між США та Україною залежатимуть не від них.

Їх формуватимуть реальні успіхи або невдачі Києва у критично важливих для Вашингтона та інших західних партнерів питаннях. Боротьба з корупцією, судова реформа, покращення інвестиційного клімату, протистояння російському впливу всередині країни та інше. Список відомий і не змінюється вже багато років.

За адміністрації Обами той же Байден купу часу провів у телефонних розмовах з тодішнім президентом Порошенком, вмовляючи його боротися з корупцією та проводити інші реформи. Отримав орден Свободи, а не те, про що просив. Зайве згадувати, що отримав від телефонної розмови із Зеленським колишній президент США Трамп.

Тож добре, якщо Байден зателефонує Зеленському найближчими днями, аби заохотити до важливих для України та США дій чи зрушень. Не біда, якщо зателефонує за кілька місяців та привітає українського президента із уже здійсненим і без телефонного заохочення. Стратегічні проблеми України вирішуються не за дзвінками з-за кордону. І не завдяки ним налагоджуються відносини із США.

Анатолій Марциновський, для Gazeta.ua