"Поки височить ідол на горі — дайте камінь, ухопіть колоду та валіть його швидше. Але як тільки він упаде й перші ознаки свідомості з'являться на його обличчі, — відведіть ваше каміння. Він сам повертається до людей. Не позбавте його цього божественного шляху".
Цитую Солженіцина минулої суботи. Гордість українського спорту — боксер Василь Ломаченко розмістив у соцмережі православне відео з російським спецназом у головній ролі. Коли почалася хвиля обурення — склав вірша на своє виправдання. Мовляв, брат пішов на брата. Вийшло ще гірше.
Він — ватник, вирішили фанати боксу.
Згадую історію з бабою Дусею з Тального на Черкащині. Тієї зими, коли скидали Януковича, вона знайшла підробіток — їздила на Антимайдан. За раз Партія регіонів платила 200 гривень. 2014 року це були непогані гроші.
Баба довго сумнівалася, але таки наважилася.
— Один раз відбуду, ніхто мене в тому Києві не помітить, — казала. — А на 200 гривень можна тиждень жити.
А потім сталося непоправне. Дорогою від Річкового вокзалу до Маріїнського парку на бабу вчинили замах. Ворони мають дурну звичку витягати кістки зі сміттєвих контейнерів і кидати їх із висоти. Кістка, кинута вороною, влучила бабі в голову. Вона знепритомніла.
Бідолаху потягли до автобуса, купили нашатир і привели до тями. Потім відпоювали чаєм. Баба Дуся думала, що більше не побачить рідної хати. Клялася більше не грішити, якщо виживе.
У Тальне поверталася іншою людиною.
— Як же мене, діти, Бог побив за того Януковича! — розповідала згодом.
Тепер мені страшно за боксера Ломаченка. Якщо не покається швидко — піде божественним шляхом баби Дусі.
Комментарии