Ексклюзивы
вторник, 06 июня 2017 17:55
Юрій Стригун
Юрій Стригун
Юрій Стригун

Білополяки

Двоюрідна тітка Леся любила оповідати, що народилася 1918 року. Вночі щось бухкало, а потім настав ранок. Породілля попросила подивитися, чия влада в Нікополі.

— Німці прийшли, — почула.

Усе життя тітка так і крутилася біля німців. Під час окупації таємно вийшла заміж за Йозефа Робіне й поїхала до свекрухи в Німеччину. По війні в новоствореній НДР перекладала українських письменників. Померла в Берліні.

Мені випала Польща. Якось у другому класі прокинувся вночі від галасу. За столом сиділа вся рідня й двоє незнайомих. Виявилося — поляки. До дядька Станіслава уперше приїхав рідний брат із Польщі. Він пригостив мене шоколадкою, смак якої пам'ятаю й досі.

А потім був найкращий фільм усіх часів і народів — "Чотири танкісти і собака". Згодом — "Ва-банк".

Коли в кінотеатрі "Юність" у Тальному показували "Знахаря", ми з Олегом Кудревичем змогли придбати квитки лише в перший ряд. Десь під кінець сеансу двері відчинилися й зайшла класна керівничка паралельного класу. Вона довго придивлялася, куди б сісти. Зрештою умостилася біля нас.

— А про що кіно? — запитала. — Про білополяків?

Хотілося плюнути їй у морду. Поруч від романтичної історії Рафала Вільчура заливався сльозами весь кінотеатр, а вона одним словом зіпсувала ідилію.

Відтоді на запитання: "Про що книжка?" відповідав:

— Про білополяків!

Дуже скоро Польща стала ще ближчою. У 1990-х майже рік копав рови в Померанії. Гладкий екскаваторник Бронек зітхав і повторював:

— Отаке важке життя настало для польських рільників!

Згодом він покинув екскаватор і завів ферму. А це вчора несподівано подзвонив:

— Юрку, правда, що в Україні можна буде купити шмат землі?

Я розгубився. Попросив зателефонувати пізніше. Досі не придумав, що скажу цьому білополяку.

Сейчас вы читаете новость «Білополяки». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода