Ексклюзивы
суббота, 08 октября 2011 16:00
Світлана Корженко
Світлана Корженко
Світлана Корженко

В таке місто не вертаються

- Гарячая кукуруза, медовая пахлава, - огрядна жінка років 50 переступає з одного простирадла на інше на безкоштовному пляжі в Ялті. Стати на пісок не може, бо вільних місць немає- оксамитовий сезон.

- Ты куда прешь, корова! - кидається на жінку чоловік у чорних плавках. - Ты мне тут все персики своими ногами в пюре превратила.

За жінку заступається хлопець. На нього всі звертаються увагу, бо говорить українською.

- Як вам не соромно жінку ображати? Вона ж не знала, що ви під покривало персики заховали.

- А ты, хохол, не в свое дело не лезь, - чоловік піднімається. Обтрушує пісок, ставить руки в боки. - Лежишь на нашем пляже, так хоть уважение к местным жителям имей - на человеческом языке разговаривай. А то твою белиберду тут никто не поймет.

Понаехали сюда на песке валяться, жиром обрастать

У тролейбусі людей не менше, ніж на пляжі. Проїзд коштує гривню. Маршрутки їздять напівпорожні, бо в них проїзд утричі дорожчий.

- Пройдите дальше, - штурхає ліктем рожевощоку дівчину начальниця депо.

Влазить у кабіну до водія, щоб забрати виручку за ранкові рейси - 657 гривень. У неї високо начесане біле волосся, губи нафарборані червоною помадою.

- Не могу я пройти, тут люди выходят, - дівчина тулиться до поручнів, щоб пропустити пасажирів.

Начальниця відвислим животом проштовхує її всередину салону і приказує:

- Понаехали сюда на песке валяться, жиром обрастать, так хоть людям не мешайте работать.

Навпроти ялтинської автостанції на узбіччі бачу біґ-борд із фотографією міста минулого століття і напис "Ялта - город, в который хочется вернутся". Питаю фотографа, чи хоче він повернутися в це місто. Він хитає головою.

Сейчас вы читаете новость «В таке місто не вертаються ». Вас также могут заинтересовать свежие новости Украины и мировые на Gazeta.ua

Комментарии

27

Оставлять комментарии могут лишь авторизированные пользователи

Погода