– О, і тут Покальчук. Знову знак, – знімаю з бібліотечної полиці в Українському домі книжку соціального психолога, з яким уже давно думаю робити інтерв'ю. Беру Покальчукові "Тремтячі еліти", а подруга – роман Володимира Лиса "Століття Якова". Оскільки ми – активісти київські, бібліотекарку доводиться переконувати. З собою книжки дають тільки приїжджим майданівцям. Умовили, пообіцявши повернути з надлишком. Пишемо буквальне "Чесне слово" на папірці – й у скриньку. Такі умови майданного абонементу.
– Принесіть до того часу, коли ми звідси виїдемо! – гукають нам услід. Після революційних подій літературу планують розвезти по сільських бібліотеках.
18 лютого бібліотеку терміново евакуювали – Український дім захопили силовики. Скликати волонтерiв, аби спакувати і винести книжки, не було коли – дізнаюся з новин. Тож мій сором за те, що не встигли віддати борг, швидко змінюється на спокій.
За тиждень у хаті Януковича знайшли "Апостол" Івана Федорова. Біля моєї школи стоїть пам'ятник йому – українському першодрукареві, й ця книга – якраз із першого накладу. Пригадавши, в якому вбогому стані перебувають наші бібліотеки та музеї, я збагнув: президент не просто привласнив книгу, а рятував її. На його місці я би ще Пересопницьке Євангеліє собі припас, аби наступник не мав на чому скласти присягу президента.
Цього тижня дві книжки, які пережили негоду в нас на руках, із надлишком повернуться в Український дім. "Апостол" уже теж неподалік. Із "Межигір'я" його тимчасово перевезли у Художній музей на Грушевського.
Комментарии