Михайло Басараб

Схоже на те, що Янукович таки вирішив публічно заігнорувати Майдан, покладаючись на зиму та новорічно-різдвяний двотижневик. У президента все ж збагнули очевидну закономірність – під масованим тиском влади по всьому фронту протистояння революційна імпульсивність лише зростатиме.

Створення Народного об'єднання "Майдан" дещо оживило згасаюче революційне полум'я. Ініціатива, хоч і з запізненням, однак вказала вектор вивільнення сукупного протестного потенціалу. Без такої або схожої ініціативи, а також при позірному ігноруванні з боку президента, Майдан приречений зачахнути під тиском своєї статичності. Окрім того, "квола" революція починає заохочувати адресне насилля "з-під тишка" щодо окремих активістів.

НОМ окреслив вектор, тобто загальне спрямування – це добре. Разом з тим, від "Майдану" проситься більше конкретики – мети, завдань та хронології їхнього досягнення. Ймовірно, Рада об'єднання зараз працює над формалізацією детального плану. Зараз ми знаємо лише, що заснований рух запрограмувався на соціальне й територіальне розширення. Основним способом реалізації цього завдання визначено пропагандистську роботу.

З центральної сцени на Майдані Незалежності постійно виголошується незмінний букет вимог: покарання винних за застосування сили 30 листопада; припинення переслідувань революціонерів; відставка уряду Азарова; підписання угод про асоціацію і ЗВТ з Європейським Союзом. Не знаю, як вам, а мені ніяк не вдається зачепитися на віче за ще одне – "невловиме" питання дочасних виборів президента. Ми, немов спортсмени, вийшли розігріті на старт, але не знаємо, яку дистанцію будемо зараз бігти. Нас чекає стометрівка чи марафон? На одну або іншу дистанцію потрібні абсолютно інші налаштування та розподіл сил. Хто займався спортом, добре уявлятиме собі розгубленість спортсмена в такій делікатній ситуації. Так само учасники суспільного спротиву відчувають, м'яко кажучи, певний дискомфорт.

Лідери опозиції то окремо, то в унісон роблять заяви на цю тему. Іншим разом всі троє дружньо мовчать з цього приводу. Насправді, питання дочасного припинення повноважень Януковича має нині ключовий сенс для мобілізаційних кондицій повсталої громадськості. Сьогодні дуже важливо розуміти, на коли ми готуємо максимально концентрацію сил для усунення Віктора Януковича від влади. Ми налаштовуємося на строкові вибори у березні 2015 року? В такому випадку ми починаємо з повільного, але масштабного розхитування ситуації. Чи все ж таки за закликом Юлії Тимошенко ми не можемо чекати, й добиваємося якнайшвидшої відставки президента?

Коли в своїй нещодавній заяві Юлія Володимирівна заявила про "негайне мирне усунення Януковича від влади конституційним шляхом на основі волі народу", мені здалося, що вона мала на увазі саме референдум. Бо ж, у який інший спосіб можна мирно забезпечити дочасне припинення повноважень президента на основі волі народу, якщо сам президент не бажає йти у відставку самовільно?

Насамперед, хочу зазначити, що поділяю заяви абсолютної більшості експертів про кричущу недосконалість закону про референдум. На круглому столі за участю адвокатів, що відбувся 23 грудня, Сергій Власенко, до речі, також висловив свій скепсис щодо цього нормативного акту в нинішній редакції.

Основними ризиками для референдуму сьогодні є перешкоджання його організації з боку влади, а також можливості для фальсифікацій результатів волевиявлення. Фахівці здебільшого говорять про принцип формування комісій та цілу вервицю інших можливостей для маніпуляцій. Закон й справді, м'яко кажучи, недосконалий. Безумовно, референдум за чинним законом – ризикований шлях. Однак в нас таки немає іншого механізму домагатися дочасного припинення повноважень Януковича у мирний спосіб. Зрештою, ця влада порушуватиме найдосконаліші закони. Не відчуваючи при цьому жодних докорів сумління.

Для примноження оптимізму треба зважати на особливі обставини, які склалися впродовж останнього місяця в Україні та за її межами. За сьогоднішнього рівня несприйняття Януковича українським суспільством і за кордоном, будь-які спроби перешкоджати збору підписів, тролити ініціативну групу, ігнорувати сам факт зібраних підписів – отримають відповідну кваліфікацію згідно з міжнародним правом, викличуть адекватну реакцію з боку населення держави, а також міститимуть додаткові ознаки узурпації влади.

Що стосується фальсифікації результатів голосування, то тут можна вдатися до запобіжного заходу шляхом організації потужного соціологічного дослідження з безпрецедентно великою кількістю респондентів. Саме так можна заміряти реальну громадську думку з питання, яке виноситиметься на референдум. Для реалізації такого масштабного дослідницького проекту варто буде створити консорціум з кількох авторитетних дослідницьких компаній України, Заходу та Росії. Критерії для відбору учасників проекту можна буде визначити без особливих проблем. По одній компанії до такого консорціуму запропонують Президент України, українська опозиція, Європа та Москва.

На думку соціологів, потенціал всіх соціологічних мереж в Україні дасть можливість провести дослідження на 100 000 респондентів. Безумовно, йдеться про абсолютне дотримання методичних вимог в ході опитування. Тривалість повного циклу такого проекту становитиме від 3 до 4 тижнів. В рамках консорціуму фактично буде проведено чотири паралельних досліджень за одними методичними параметрами. Це дасть можливість виявити огріхи та свідомі маніпулювання з даними, якщо такі матимуть місце.

Собівартість дослідження в зазначених параметрах складатиме приблизно 400000 доларів.

Результати дослідження такого консорціуму будуть серйозним мірилом для об'єктивності офіційних результатів референдуму.

Дехто скаже, що соціологічні дослідження в такій схемі не мають жодної юридичної сили, а тому будуть проігноровані в такому принциповому політичному протистоянні. Звісно, про юридичну силу дослідження не йдеться. Водночас, результати соціологічного дослідження у виконанні такого авторитетного консорціуму слугуватимуть потужним підґрунтям для легітимації чи нелегітимації офіційних результатів референдуму.

Хтось може зазначити, що Янукович і Москва відмовляться від участі в такому проекті. Що ж, тоді він відбудеться без їхніх представників, а його результати будуть відкритими. Об'єктивність будь-якого соціологічного дослідження можна легко перевірити. Для виявлення "гріхів" в ході досліджень у соціології є достатньо засобів.

Можливе ще одне застереження. Мовляв, у владних скринях є ще кілька "підвішених" референдумів, яким можуть дати хід. Яка проблема?! Чи може хтось думає, що прихильників митного союзу з Росією сьогодні більше, аніж симпатиків європейського вектору розвитку держави? Янукович настільки розігрів тему асоціації з ЄС й настільки ж незграбно від неї відхрестився, що тільки наростив кількість українців, які обирають Європу.

Перешкоджаючи проведенню референдуму або відверто фальсифікуючи результати волевиявлення, Янукович ще більше підважуватиме свою легітимність на посаді президента.

Хотілося б загострити увагу на кількох важливих технологічних моментах:

1. Референдум надає правовий коридор для вирішення гострого політичного протистояння. Законодавчі рамки максимально звузять можливість для оціночних суджень й дадуть підстави аналізувати дії політичних опонентів за сухим принципом "відповідно до закону – супроти закону";

2. З ініціюванням референдуму, абстрактні публічні заяви лідерів опозиції про дочасні вибори Президента України отримають конкретний механізм і часові рамки реалізації.

3. Для повсталого суспільства референдум – дуже доречна формалізація мети і завдань;

4. Протидіючи референдуму, влада викриє на увесь світ методи та засоби, якими воліла "призначати" Януковича президентом у 2015 році;

5. За тотального перешкоджання референдуму в західних держав виникнуть потужні додаткові підстави для застосування санкцій до представників української влади та їхніх співучасників;

6. Блокування процесу з боку влади виглядатиме як чергове масштабне ошуканство і брутальна зневага до своїх громадян. Це слугуватиме потужним імпульсом для наступної хвилі протестів;

7. Запускаючи тривалу процедуру референдуму, опозиція зможе взяти своєрідний тайм-аут для перегрупування та зміщення кульмінаційного моменту протестних акцій на об'єктивно зручніший для себе період.

В жодному випадку похід на референдум не може замінити собою Майдан. Головний майданчик мирної революції і надалі повинен залишатися недоторканою територією вільного громадянського суспільства.

Ще один дуже важливий момент. Усунення Януковича аж ніяк не означатиме автоматичного перезавантаження і повного оздоровлення системи державного управління. Нам не відомо, як буде при наступниках, але при ньому точно вже нічого кращого не відбуватиметься. Тож ми приречені ризикувати і пробувати, ризикувати і пробувати...

×