- Зек недороблений, кажіть! - вигукує літня жінка в бік колони "ударівців".
- Слава Україні! - хором вигукують три десятки тих.
За 2 години неподалік на Європейській площі в Києві мають зібратися опозиціонери на заключну акцію "Вставай, Україно!".
Спускаються в метро. Тут групками на перехрестях стоять "беркутівці". Їх по кілька десятків в кожній. Всі у формі, із шоломами та гумовими кийками на поясі. Дехто їсть бутерброди. В одного - синець під правим оком. Окремо - міліціонери.
Троє "беркутівців" підходять у підземці до кіоску "Турецька випічка". Замовляють три кави з молоком по 8 грн. Її наливають у картонні стаканчики з трубочками. Один прямо на прилавку зсьорбує пінку. Кажуть, що приїхали з Дніпропетровщини.
- Стоїм тут із шести утра, - розказує один із "беркутівців". - Нас привезли сюди на місяць. Ви квартіру не здаєте?
- Українців стане вдвічі менше. А нас заполонить дешева робоча сила, - каже Ольга Володимирівна, 62 роки. Каже, що працювала педагогом-психологом. Вона білявка, без макіяжу. В світлих штанях та блузці.
- Українці прокинуться, коли точно вже стануть ніщі, - відказує їй Катерина Семенівна, 64 роки.
- Ми знаходимося в центрі Європи, то чому не можемо так само достойно жити? Того й вийшли сьогодні на мітинг, - розповідає перша жінка. Прізвище назвати відмовляється. - Колись владу узурпувала Комуністична партія, а зараз "Регіони". Не може влада узурпувати владу. Чого наші люди виїжджають? Чому паплюжать нашу мову? Принижують нас? Вони ж нищать культуру, мову! Це мене і вивело на вулицю. Якщо вам болить Україна, то маєте вийти на вулицю і влада нас має почути. Мені больно, що мою українську гідність топчуть. Знаєте, коли почула, що Янукович став президентом, розплакалася.
Неподалік проходжується сивий чоловік у козацькому стрию. В червоних шароварах, зеленому жупані. Оселедець закручений за ліве вухо з сережкою. На лівому боку - шабля. Тримає люльку з вишні. На ній вирізблений козак та дуля.
- Оце дуля Януковичу, - показує люльку та всміхається львів'янин 66-річний Іван Забабаха. - Вийшов погнати оцих бандітів. Я поїздив світом, то ніде не бачив, щоб президентом ставав двічі судімий. Це страшна ганьба для країни. Отут от зібралися, помітінгують-помітінгують і розійдуться. А я б гнав колону на "Межигір'я" Януковича і змітав усе. Багато зі мною однодумців приїхало. Але з 8 числа білетів на Київ зі Львова вже не було.
- Доброго дня, бачилися з вами на могилі Сірка минулого року, - підходить до Забабахи чоловік. Тисне руку.
- Щоб змінити владу, треба щоб усі люди встали, - розказує учитель-пенсіонер 70-річний Олександр Остапенко із Білої Церкви, що на Київщині. - А в них ще є сухарі. То вони не виходять, бо їх їдять. Але скоро вони скінчаться. Я за те, щоб народ не томили, не мучили, а щось робили, щоб люди розуміли: хто є хто. Зараз це видно. От я коли сюди добирався, дивлюся, стільки автобусів Партія регіонів виставила на в'їзді в Київ. Ми зупинялися. Я питаю їх, звідки приїхали. Кажуть: "С Донєцка, с Луганська". А вони такі обірвані, обідрані, "під газом". Запитаю, скільки платять. Вони: "Сказали, по 200 на рило, ще будуть давать пить и закусить". А фашиста мені ніхто не зміг показати.
Від спеки люди ховаються в тінь від будинків, на зупинках. Стоять від Майдану Незалежності до вул. Грушевського. В деяких бутиках зсередини закривають двері. Туалети, що навпроти по 2 грн - зачинені.
Повз проходить народна депутатка від "Батьківщини" 59-річна Олександра Кужель. Вона у вишиванці, сонцезахисних окулярах. Поруч - її чоловік.
- Доброго дня! - вітається із людьми. Ті її не впізнають.
За 200 м звідси поблизу стадіону "Динамо" припарковані шість автобусів міліції. Їх не видно за рядом біотуалетів. З паркової алеї чути сигнал сирени. Попереду їде машина ДАІ, за нею - БТР із наклеєною збоку морквою. Зверху сидять два чоловіки у костюмах кролів. Тримають білі прапори із зображенням протигазів із кролячими зубами.
О 12.15 колона з близько 20 тис опозиціонерів рушає в бік Майдану. На чолі стають лідери опозиційних фракцій Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Вони у блакитних сорочках. Кличко закочує рукави. Тягнибок знімає піджак.
- Віталіка хоть видно, - каже в натовпі один чоловік до другого.
- А Сєню тільки на бронєвічку треба возити, - відказує той. Обидва голосно сміються.
- Банду, геть! - кричить натовп.
- Я сам шофер. Працював на меблевій фабриці. Получав таку зарплату, як Горбачов — 714 рублів. 50 років робив на дві смєни. Зараз отримую 1650 гривень, - розказує 74-річний Олександр Герасименко з Бердичева на Житомирщині. - Мені Тимошенко підняла пенсію на тисячу гривень. Тому я підтримую демократичні сили. Бандіт ніколи не злякається. Він піде на все, на кровопролітіє, але не здасть владу.
В кінці колони за спинами вишиковується ряд міліціонерів. Їде швидка. За нею біжить чоловік у костюмі смерті з косою, на якій напис "Влада, я по вас. Янукович, Азаров а-у-у-у-у".
В бік Європейської площі, куди мають привести провладний мітинг, повертається киянин 70-річний Віктор Качур. Він гладко поголений, у світлому картузі.
- Де наші екстрасєнси? От узяли б і розвернули цю колону в сторону "Межигор'я"! - кричить і махає руками в бік Поштової площі, через яку на роботу їздить Віктор Янукович. - Громить його, б..дь! Опозиція вивела людей. Ну пройдуться і що далі? Нада начінать обстрілювать Адміністрацію прєзідєнта!
Колона рухається вгору по вул. Михайлівській. Дехто сідає на бордюри і скручує вудки з прапорами. Не доходячи до площі, кілька сотень людей розсідаються в сквері, п'ють воду та їдять морозиво. П'ють пиво на розлив та у пляшках, курять. У цей час на Софіївській площі виступають опозиціонери.
На підході до Михайлівської площі на дорогу вибігають близько 15 хлопців спортивної зовнішності. У кількох з них обличчя закриті до очей. Тримають плакат "Я хочу твою морковь". Поряд — дві дівчини, вдягнені у монашок. На ногах — босоніжки на високих підборах. "Свободівці", що йдуть попереду, напирають на молодиків. Починається штовханина. Хтось пирскає газовим балоном. Міліціонери виштовхують три десятки учасників в арку. Молодики тікають назад, зникають у натовпі.
- Хапайте провокаторів! - кричить міліціонерам "свободівець" 27-річний Артем Рубан. - У одного з них дубинка в чомусь замотана. Ще був кусок пояса.
Колона повертає на Софіївську площу. Тут навпроти пам'ятника Богдану Хмельницькому встановлена сцена. У наметах "Батьківщини" роздають півлітрові пляшки негазованої води та бейсболки. Люди беруть по дві-три пляшки. Кепки одразу вдягають на голови.
- Бл..дь, третий где вы? Здесь масовая драка!- кричить у рацію "беркутівець" близько 14.30. Біжить з вул Трьохсвятительської до Михайлівської площі. За ним близько 200 бійців у бронежилетах.
- Рота, бегом марш! - кричить їм. За ним чути грохіт кованих чобіт.
Кілька хвилин перед тим, Антифашистський марш залишила сотня молодих чоловіків спортивної статури. Побігли на порятунок БТРу, яка перешкоджала руху опозиційної колони на вул. Великій Житомирській. Нардепи -"свободівці" разом з однопартійцями вибили цеглинами у машині вікна.
"Антифашисти" почали кидати в колону опозиціонерів пляшками та камінням. Зав'язалась бійка. Хтось проломив голову водію БТРа, у нього відкрита рана.
- Видите, какие у нас оппозыционеры? Фашисты, одно слово, - кричить високий лисий чоловік у чорній майці та показує на побитого водія.
- Це ви фашисти. Прийшли провокувати нас тут. Тьху на вас! Де же міліція, чого стоєте, арештуйте тих провокаторів, - чує у відповідь.
Патрульні міліціонери, що чергують навколо, на бійку не реагують. За кілька хвилин вулицю заповнюють кілька сотень "беркутівців". Опонентів розділяють. Опозиціонери йдуть назад до сцени.
Там годину виступають опозиціонери. Яценюк, Кличко та Тягнибок підписують Декларацію про координацію дій в боротьбі з режимом Януковича. Мітингувальники потихеньку починають розходитися. На сцену виходить гурт "Скай".
- Я боявся, що ми вийдемо, а тут нікого не буде, - каже соліст 32-річний Олег Собчук. - Дивлюся, люди розходяться. Байдуже всім. Дивно. Але ж ви залишилися. Значить, не все так погано. О 15.30 год концерт закінчується. Мітингувальники йдуть геть.
Біля пам'ятника Богдану Хмельницькому стоїть 20 наметів громадської організації "Спільна справа". На них наклеєно папірці із написами "Ми тут не за гроші". Поблизу наметів пів сотні людей. До них підходить двоє міліціонерів.
- Чтоб через десять минут вас тут не было, - каже один із них.
- В нас законна акція, - кричить йому Руслан Секела. Та правоохоронці йдуть геть.
Активісти "Спільної справи" беруться під руки по периметру наметового містечка.
- Захищаємо своє майно. У сутички із міліцією не вступаємо, - дає вказівку голова організації Олександр Данилюк.
За 10 хв дорогу переходять близько сотні "беркутівців" у касках та з кийками. Колоною вони йдуть на наметове містечко. Активістів валять на землю. З іншого боку підбігають близько 25 молодиків спортивної статури. Вони хапають намети та речі протестувальників. Беркутівці б'ють людей. Чотирьох чоловіків тягнуть до автозаку. Серед них Данилюк та Секела.
- Фашисти! - скандують люди. "Беркутівці" штовхають руками та копають.
- Шоб ти був проклятий до п'ятого коліна, - гукає до одного з них бабуся .Чоловік штовхає її. Жінка падає.
- Соси х.., - каже правоохоронець. "Беркутівці" відступають назад до автобусів
- Відпустіть хлопців, - гукає хтось. "Беркутівці" відтісняють людей на площу. Дехто падає.
- Та ми на своїй землі, - тихо говорить 69-річний киянин Павло Григорчук.
- Да пошел ты, - відповідає йому міліціонер і відпихає ліктем.
5 
8759
Комментарии
204