Сім речей із колекції Юрія Новіцького
1. Найстаріший
Англійський годинник 1720 року від Стівена Аселіна. Цей майстер міг від року до трьох працювати над одним виробом. Його ім'я занесене в каталог ранніх годинникарів Англії.
Придбав годинник 261 сантиметрів заввишки в перекупників кілька років тому за 1800 доларів. Його привіз із Москви старий єврей. Купив свого часу в заступника начальника центру дешифрування з управління розвідки СРСР.
Годинник був у поганому стані, дерево вже розкисло. Принесли його в чотирьох мішках. Перекупники розказували, що п'яні пробували спалити частину червоного дерева, з якого він був зроблений, бо хотіли посмажити шашлики. Реставрація корпусу обійшлася в 7000 доларів. Ще тисячу треба на ремонт механізму та циферблату.
2. Перший
1880 року, виріб німецької фірми Gustav Becker. Зараз вона виготовляє не більш як дві тисячі екземплярів кожної моделі. Годиннику надають номер, на механізмі є символіка засновника фірми Густава Беккера - якір та ініціали GB.
Купив його 1986-го в Жашкові на Черкащині за 60 рублів разом із іконою. Дорогою до Жашкова в мене закінчився бензин. Тоді пальне було дефіцитом. Звернувся до чоловіків, які стояли на трасі. Один сказав, що має каністру вдома. Коли зайшли в його сарай, годинник лежав серед непотребу. Він попросив мене забрати ще старовинну ікону. Казав, що спалить її, бо є свідком Єгови, а їм забороняють тримати образи.
3. Унікальний
Власниками цього годинника були дуже відомі люди. 1897-го фірма Gustav Becker відзначала 50-річний ювілей. Із цієї нагоди випустили партію із п'яти тисяч екземплярів, де на маятнику викарбували профіль засновника фірми. Цей був у режисера Сергія Параджанова. Подарував його вишивальниці Олесі Кулик, в яку був закоханий Павло Тичина. Письменник присвятив їй вірш "Пісня трактористки", що ми вивчали в школі. З її онуком Олексієм Мочинським я вчився в художньому технікумі в Києві, ми дружимо. Після смерті Олесі Кулик він передав годинник мені - знав про моє захоплення.
Реконструювати його допоміг один депутат Верховної Ради. Там є невеличка шухляда. Майстри обтягнули її шкірою, яка залишилася після перетяжки старовинних, XVI століття, меблів депутата.
4. Улюблений
Годинник 1800 року замовила імперська канцелярія Росії в австрійського майстра Джозефа Гейста. Всього їх випустили 17. За ним виставляли час усі російські міністерства. Подібний продали на аукціоні Sotheby's за 111 тисяч фунтів. Я його купив за 150 доларів 1994-го. Тоді тільки починав колекціонувати і вважав, що найкращі мають бути з боєм. Знайомі перекупники причепилися, щоб забрав за 350 доларів, я відмовився. Попросили бодай 150, бо в них місця бракувало. Купив, щоб не псувати стосунків.
5. Мініатюрний
Годинник німецької фірми Lenzkirch 1858 року. Вона з самого початку зробила ставку на якість. Усі складові механізму зроблені вручну. Циферблат має всього 10,5 сантиметра. Купив його в Кам'янці-Подільському за 250 доларів у реставратора. Пізніше давали за нього удесятеро більше, але я відмовився продати.
6. Найточніший
Випущений у 1790-1795 роках. Це австрійський годинник точного ходу, крок маятника дорівнює 1 секунді. Високоточний механізм, багатофункціональний - години, хвилини, секунди, дні місяця. Виконаний у стилі австрійського бароко, по палісандровому корпусу інкрустований сріблом. Висота 230 сантиметрів, запас ходу 10 діб. На тильному боці механізму є особистий підпис майстра.
Придбав у перекупників за 8200 доларів.
7. Найцінніший
Настінним австрійським годинником 1850 року випуску володіла родина Олександровичів, яка дружила з Чайковським. Композитор бував у них у гостях і залишався на ніч у кабінеті, де висів дзигар. Пізніше згадав його в листівці. Коли був у Кам'янці в сестри, писав: "Цей годинник, як мій улюблений метроном, під нього чудово пишеться музика. Він рахує мої такти".
Придбав шість років тому в працівника посольства Англії Ієна Ієнгудіна. Той не зміг його вивезти на батьківщину. Дипломату він дістався від художника Віктора Савенкова. У розписці він свідчить: "Передаю часы Иену Иенгудину в знак дружбы. Часы находились в семье Александровичей в городе Харькове, где трижды бывал великий русский композитор Петр Ильич Чайковский".
Годинник без бою. Такі вважають точнішими, бо їх головне завдання - правильно йти. Має позолочений циферблат, гирю й маятник.
У будинку має бути сім годинників
Найякісніші годинники - австрійські. Їх не штампували сотнями, а робили по 20-30. У давні часи заможні люди мусили мати австрійський годинник точного бою, щоб за ним виставляти всі інші.
Якось сусід зверху запитав, що в мене відбувається в квартирі. Він був упевнений, що я - якийсь сектант і в мене збираються віруючі, бо безперервно чув дзвони. У міліцію не ризикнув телефонувати, бо сам тримає вдома мотоцикл. Ремонтує його там і частенько їздить на ньому по квартирі.
У будинку має бути, за повір'ям, сім годинників. Тоді в хаті буде лад, бо ця цифра означає Божу повноту.
Радий, що скасували переведення годинників на літній і зимовий час. Це погано впливало на психіку людей, а на мене - ще й фізично. Доводилося півтори години витрачати на переведення сотні стрілок.
У домі, де багато годинників, чудово спиться. Ця річ у всі часи була елементом престижу. Вони настільки просочені позитивом, що легко його віддають. Люди, які приходять до дружини на масаж, одразу засинають під їх цокання.
4 
1
Комментарии