– А в якій сфері твої знайомі працюють? Бо ціни різні, – каже знайома рієлторка. Друзі зі столиці хочуть орендувати у Львові помешкання на вихідні. Все зайнято. Прошу допомоги у Вероніки. Вона має бізнес – подобова оренда квартир. Дві винаймає у власників і здає в суборенду подобово. Ще одна, найбільша, – власна.

– Я як розкрутилася? Квартири продавала. Важко працювала, – розповідала мені раніше. – Сиділа день і ніч на сайтах оголошень, першою купувала газети з безкоштовними об'явами. Тільки з'являлося на продаж гарне житло – дзвонила власникам. Переконувала мати справи лише зі мною, а я допоможу продати на дві-сім тисяч доларів дорожче. Собі брала половину накрученої ціни. Їхнє оголошення видаляла, ставила зі своїм номером.

Усе було добре, поки не продала квартиру парі програмістів. А ті порадили мене колегам. На обох заробила кілька тисяч доларів. А потім ті дізналися, що помешкання коштувало на п'ять тисяч дешевше, ніж вони купили. Розізлилися й написали заяву в поліцію.

Справу закрили, бо Вероніка довела, що надавала лише інформаційні послуги покупцям. Про її дії написали на кількох форумах, у соцмережах, занесли в чорні списки рієлторів. Довелося змінити телефон й акаунти. Клієнтів поменшало.

– За кілька тисяч доларів такий галас здійняли. Та вони їх за кілька місяців заробляють, – каже Вероніка. – Мій бізнес знищили, аферисткою обізвали. Тепер завжди питаю, в якій сфері клієнти працюють. Якщо в ІТ – втричі підвищую ціну. Скоро відіб'ю втрачене

×