Забули, що нас забули

– Ми відійшли подивитися на сувеніри, а за хвилину нашої групи вже не було, – розповідає знайомий Арсен зі Львова.

Його з дружиною забули в центрі Відня. Туристична група поїхала в готель за містом без подружжя.

– А ми вперше за кордоном. На нас – легенькі куртки. При нас – мобільний і фотоапарат. У кишені – 50 євро. Документи, кредитки, речі лишилися на кріслах в автобусі.

Кілька годин молодята чекали, що їхній гід – свій же, львівський – помітить, що бракує двох туристів і повернеться за ними. Бо ні адреси, ні назви готелю вони не запам'ятали.

Телефонували до туристичної фірми в Україну – ніхто не брав слухавки. Місцеві поліцейські не розуміли англійської й нічим не допомогли.

– Увечері почали шукати, де переночувати. В готелях у центрі ціни космічні – від 150 євро за найдешевший номер. У хостелах – все зайнято, – згадує Арсен.

Купили найдешевші квитки – по 7 євро – на вечірню оперу. Потім пішли на дискотеку. Там познайомилися з місцевими дів­чатами, в яких переночували.

– Ми так насичено провели час, що навіть забули, що нас забули. Вранці згадали: у програмі туру екскурсія палацом Шенбрунн – резиденції австрійських імператорів. Поїхали туди.

Свою туристичну групу знайшли одразу. Гід хоч би що – навіть не помітив, що пари не було цілу ніч. Усі речі лежали на кріслах в автобусі.

Цього року Арсен із дружиною збираються до Мілана. Самі, без туристичної групи.

×