– Подумаєш, свиню зарізали, ну і що? По селах щодня кабанчиків колють. І ніхто з того шуму не робить, – каже мені знайомий Роман.
Він кожні вихідні відпочиває у львівському ресторані "Старгород", має картку постійного клієнта. Запрошує мене туди у п'ятницю на вечерю. Запевняє, що жодних неподобств у закладі я не побачу.
Перед тим місцевий депутат поскаржився меру на керівництво ресторану. Надав фото, де на сцені кухарі ріжуть свиню, кров збирають у пластмасове відерко. Потім свиню смажать і одразу продають клієнтам. Окрім того, там показують стриптиз, а офіціанти танцюють на столах разом із відвідувачами. З керівниками ресторану провели профілактичну бесіду в міськраді. Ті обіцяли виправитися.
Щас жара почнеться! Тримай тарілки
У п'ятницю ввечері в ресторані людно. Компанії молодих відпочивальників сидять за великими дубовими столами. Офіціант проводить нас до зарезервованого столика. Посередині великого двоповерхового залу сцена з екраном та шестами для танців. По святах тут влаштовують телеміст між харківським та львівським "Старгородом". Кажуть, харків'яни люблять співати гімн Радянського Союзу, а львів'яни відповідають піснею "Лента за лентою…"
Роман почувається як вдома. Вітається з працівниками залу, питає про здоров'я кухаря "після вчорашнього", рекомендує мені фірмові страви. Ближче до півночі каже:
– Щас жара почнеться! Тримай тарілки.
У зал забігають п'ятеро дівчат у строкатих коротеньких сукнях. Під гучну музику одна з них вистрибує на наш стіл, починає вигинатися. Каблуком вступає в мою тарілку з їжею. Та тріскає якраз посередині, залишки салату падають на підлогу. Інша пі-джейка тягне Романа на сцену.
– Найцікавіше не побачиш! – кричить навздогін Роман, коли йду до виходу.
Я так і не дізналася, що пропустила у "Старогороді". Проте найцікавіше мене чекало вдома: довге відпирання сукні від залишків їжі з розбитої тарілки.
1 
1
Комментарии
29