– Кумів треба надійних, заможних брати, а не кого попало. Щоб користь із них була і про дитя не забували, – пояснює Олена чоловікові.

Вони із Сергієм понад місяць сперечалися, кого обрати хрещеними батьками для майбутнього сина. Молода дружина хотіла, аби хресною матір'ю була її начальниця Світлана. А чоловік вирішив запросити найкращого друга, якого не могла терпіти Олена.

– Свєтка мені місце на фірмі притримає, як покумаємося. А кого ще взяти? Моя двоюрідна сестра – селючка. Де вона там дбатиме за маленьке, зараз їй поступати треба. А візьмемо за куму – ще й жити у нас внадиться. А твій Ваня голий і босий. Дитя ні гривника, ні подарочка від нього не діждеться.

–  Я з ним дружу з першого класу, мені він за братів ближчий, – поставив ультиматум Сергій. – Якщо треба – виручить. Ремонт поможе зробити.

У визначений лікарями термін Олена народила здорового сина. Згодом пішли з чоловіком просити майбутніх кумів тримати хреста.

Лєна, я ж баптистка, хіба ти не знала?

– Лєна, я ж баптистка, хіба ти не знала? – ошелешила начальниця Світлана.

Не потішив і Ваня:

– Я на два роки в Чехію на роботу їду, нащо малому такий хресний?

Подружжя терміново мусило кликати сестру Олени із села та далекого родича Сергія. Після гучних хрестин родич попросив прилаштувати на роботу до Сергія друга, а сестра – пожити під час іспитів у молодят.

– Ну шо, надьожні й заможні куми у нас, кажеш, – говорить увечері Сергій дружині.

– Так ми ж двох дітей планували, – прикладає до грудей сина Олена. – Наступного разу таких, як треба візьмемо.

×