Компроміс по-голландському

– Навіть не думай це викидати, – вихоплює з рук надщерб­лену кришталеву вазу мій чоловік. – Куди квіти будеш ставити?

Через ремонт сперечаємося щодня. Дійшло до сварки, коли я почала викидати непотрібні речі, щоб звільнити квартиру. Планую змінити все – від стін до меблів. Книжки занесла в бібліотеку, корисні речі роздала знайомим, частину меблів пообіцяли забрати друзі на дачу. Решту непотребу – викидаю.

– Вазу, потріскані сервізи – у склотару, килими – на смітник, – оголошую вирок.

Чоловік відмовляється все викидати. Каже: ще знадобиться.

Батько знайомої розповідав, що в Голландії є традиція – викидати непотрібні речі в день народження королеви. Люди вірять, що звільняють не лише простір, а й голову від пережитих проблем і негараздів. Тоді всі двори заставлені старими диванами й побутовою технікою, мішками з одягом. Комунальні служби працюють у посиленому режимі, аби все це зібрати. І наші заробітчани щороку чекають цього дня. Так у моєї знайомої з'явилися майже нові ролики, а на кухні – картина невідомого художника.

Із чоловіком знаходимо компроміс по-голландському. У двір виставляємо старі стільці, кривого стола, сервізи. Домовилися: якщо за добу не заберуть – викидаємо на смітник.

На ранок мотлоху не було. Зникла навіть надщерблена ваза. Тепер через неї сваритиметься якась інша сім'я.

×