"Дорогий Миколаю! Я весь рік був чемний і слухняний. Мрію, що подаруєш планшет. Буду на ньому вчитися і стану програмістом. Сергійко, 12 років", – зачитує листа Святослав.
Працює програмістом у львівській ІТ-компанії. Щороку перед Днем святого Миколая на фірму привозять прохання від дітей із сиротинців. Працівники розбирають їх і купують замовлені подарунки.
– Торік придбав скейт за півтисячі гривень, позаминулого – на свій розсуд спакував дівчинці мішок. Бо просила лише миру на Землі, – каже Святослав. – Із планшетом не знаю, як бути. Нормальний коштує щонайменше 300 баксів. Похресникам дешевші подарунки роблю.
За кілька днів вирішує купити техніку. Хвалиться нею на зустрічі з друзями.
– Цьогоріч тебе розвели, а ти повівся, – сміється волонтер Андрій. – Сиротам не дозволяють мати дорогі ґаджети. Твоєму Сергійкові не дадуть навіть потримати подарунок. Інколи замість дітей листи пишуть вихователі. Просять дорогі речі. Потім перепродають або забирають собі. Не один раз бачив, як у присутності благодійників розпаковували дорогі дарунки. А наступного разу приїжджаєш – від них і сліду немає.
Святослав вирішує не міняти подарунка. Перепрограмовує планшет і вкладає в коробку записку.
"Дорогий Сергійку! Дарую тобі мрію. Але планшет незвичний. Як увімкнеш – з'явиться програма Skype. Зателефонуй на вказаний номер до мого помічника Святослава. Підкаже тобі пароль для входу. І щомісяця вчитиме основам програмування. Святий Миколай"
1 
1
Комментарии