– От любов так любов, – коментує роман "П'ятдесят відтінків сірого" британської письменниці Е. Л. Джеймс моя знайома Галина. – То тільки в жіночих романах сіра мишка знаходить принца. А він по вуха закохується, так, що забуває про свої збочення.
– Він її бив, принижував. Як можна такого любити? – не розумію.
– Б'є, значить любить, хіба ти не знала?
На цьому романі авторка заробила десятки мільйонів доларів. Історія кохання американського молодого багатія та любителя садомазо Крістіана Грея з юною Анастасією зацікавила півсвіту. Своїх коханок він шмагає та принижує. Перед тим підписує з ними контракт про конфіденційність і встановлює дозволені правила й норми болю. Така поведінка – відбиток тяжкого дитинства та наслідок сексуального зв'язку зі старшою жінкою. Кохана Анастасія змінює його погляди та життя, він починає отримувати задоволення від звичайного сексу, рве стосунки з колишніми жінками. І ось – як несподівано – щаслива пара грається з дітьми на лузі власного будинку.
Вчора добре получила, бо заслужила
У житті я зустрічала реальних Греїв. Вони були не такими багатими й педантичними. І навіть не сексуальними. Але любили домінувати й робити боляче жінкам. Першого Грея я побачила 15 років тому. Посеред вулиці у селі, де ми жили, сусід бив дружину кулаками в груди і тягав за волосся. Пообіді вона несла заяву в міліцію, а увечері забирала її. Вночі у них був палкий секс, це було чути навіть на вулиці. І так – щотижня. Зранку жінка прикривала синці одягом і хвалилася сусідкам:
– Вчора добре получила, бо заслужила. Він у мене такий – як не випустить пар, то до мене не підступиться. Мушу терпіти, бо ж любить.
Через тиждень знову чути сварку у їхній хаті.
– Буде любов, – кажуть сусіди.
Комментарии
7