Ірпінь, Україна — Сан-Маркос, США. Модернізований маршрут для усіх ласих до несвоїх грошей відкрив колишній ректор Національного університету Державної податкової служби Петро Мельник. Після того, як кілька років він проводив зі студентами майстер-класи з мистецтва збирати побори, минулого літа йому довелося оволодіти ще й акторською майстерністю. Не пригадується, щоб так переконливо підсудний у залі суду вдавав серцевий напад. Проте це дозволило Мельнику на пару днів поїхати до рідного Ірпіня, а там вже і Каліфонія поруч.
Спрацювала очевидно доглобалізаційна логіка: Штати за океаном, отже дістануть не одразу. Та й угоди про екстрадицію Україна і США не мають. Допомогло ж це колишньому прем'єр-міністрові Павлу Лазаренку, який з кінця 1990-х освоїв каліфорнійські пляжі для ранкових пробіжок. Ще й рід свій там продовжив із новою дружиною. Однак, Мельнику треба пам'ятати, що не допоміг заокеанський вояж Володимиру Щербаню, колишньому губернатору Сумщини. Того вислали таки зі Сполучених Штатів до батьківщини за клопотанням української влади.
Якось дивно було і Лазаренку, і Щербаню, чого на них полюють. Перший у суді на запитання, як він заробив гроші, у привласненні яких його звинувачували, відповів просто: "Такі були історичні і економічні обставини в Україні". Другий, вже після приїзду із США просто обурювався: "Та в середині 1990-х не брав тільки лінивий". Не з ледачих виявився і Мельник. І теж йому напевно образливо — крадуть і більше за нього, а грати у піжмурки на старості доводиться йому.
Чому, справді, у наскрізь корумпованій державі Мельник опинився крайнім? Він же напевно регіонослухняний громадянин. Про те, як 2004-го він пояснював своїм студентам, що голосувати треба за Януковича, взнала вся країна. Він тоді став зіркою. І це ж була не лише передвиборча риторика. Зазвичай окрім висловлених у голос ідейних переконань вона передбачає добрі тили у всіляких прокуратурах, а можливо й вище. Подейкували, що він кум чи якийсь сват тодішньому генпрокурору Святославу Піскуну. Це багато що пояснювало. Зараз хто чує про Піскуна? Можливо і Мельника через це почали тягати.
Чи зрадили Мельника тили, це вже його клопіт. А от кому вигідно було надіти на ректора електронного браслета, так це напевно Януковичу. Пару років тому услід за своїм російським колегою він заснував Національний антикорупційний комітет при своїй посаді. Чим той комітет займався, не знав мабуть і сам Янукович. Займався він оцим незрозумілим настільки активно, що люди, яких туди покликали почали потроху з нього йти. Один із таких, Олексій Хмара, теперішній виконавчий директор Transparency International Україна не зрозумів, чому президент так палко бореться з корупцією, що підписує тендерний закон, який дозволяє красти і красти.
Проте хто крім Хмари помітив той закон? А комітет існує, час від часу про нього згадують у новинах, отже Янукович з корупцією бореться. А тут ще й Мельник. У комітеті напевно зраділи, коли він утік. Про нього ще говоритимуть і говоритимуть. І відбуватиме бідний ректор за всіх, і за комітет, і за президента разом узятих. Одна втіха — добре засмагне під каліфорнійським сонцем.
2 
1
Комментарии
4