Кількість прихильників інтеграції з Євросоюзом в Україні збільшується. Згідно з червневими дослідженнями групи "Рейтинг", таких понад 60%. Це виглядає дивним, адже ЄС нині фактично зраджує Україні в її протистоянні з Путіним. Уже просто смішними виглядають безкінечні словесні погрози покарати агресора економічними санкціями і відсутність реальних дій.
Проте і у прагненні українців, і в поведінці Євросоюзу є певний раціоналізм та прагматизм.
Щоправда, у ЄС він досить нездоровий та недалекоглядний. Дії Європи полягають нині у недопущенні прямого вторгнення Росії в Україну - але заради того, аби не самій не застосовувати проти Кремля економічні санкції. Йти на супутні збитки для своїх компаній ЄС не готовий. Тому всі правильні розмови про попрання Путіним світового порядку і небезпечність кремлівського фюрера звелися до покарання кількох чиновників з його оточення. Росія може й далі заохочувати сепаратистів на Донбасі – вже зрозуміло, що для Німеччини чи Франції це не причина для дій. Схоже, вони погодилися би і на фактичну втрату регіону Україною, аби лише спокійно продавати Росії військові кораблі чи автомобілі.
Все це викликає зрозумілі емоції в українців, однак маємо залишатися прагматичними. Євросоюз та інтеграція з ним потрібні насамперед для здійснення внутрішніх перетворень. Досягнуті Європою економічний добробут, рівень захисту прав людини та демократії – це те, чого Україна має прагнути і це означатиме якісне життя для людей. Зрештою, економічно потужна й демократична держава здатна краще себе захистити. Для нас у досягненні цього цінним є європейський досвід та допомога Євросоюзу, акумульовані в Угоді про асоціацію.
Отож хоч як не противно чи некомфортно, але "мухи і котлети" слід розділяти. Зрештою, не всі держави-члени Євросоюзу йдуть на політичний конформізм із Путіним, у нас там є і союзники. Просто останні місяці вкотре засвідчили, що ЄС в цілому позбавлений геополітичного бачення та амбіцій. В питаннях безпеки він виглядає імпотентом.
Тому головним геополітичним союзником України мають стати Сполучені Штати. Це реальний світовий гравець, який не мислить категоріями короткострокових економічних втрат чи вигод. На відміну від ЄС, Вашингтон демонструє розуміння важливості України, його позиція щодо нинішньої кризи чітка і жорсткіша. Саме зі Штатами Україні слід розвивати безпекове та військове співробітництво, прагнути чогось подібного до американсько-ізраїльських відносин. США також прихильні до якнайтіснішої інтеграції України до НАТО, і цим слід користатися. Звісно, наскільки дозволять деякі інші члени альянсу, що активно опираються нині санкція проти Росії в рамках Євросоюзу.
Нині зрозуміло, що зовнішньополітичного спокою Україні не даватимуть ще довго. Слід терміново позбавлятися романтизму. Останні місяці стали для нас гарним уроком не лише від Росії, а й від Заходу. У міжнародних відносинах панують цинізм і прагматизм, і виходити у своїй діях, планах та емоціях слід з цього.
2 
1
Комментарии