– Мам, дивися, це ж ведуча програми музичних привітань. А чому вона в червоній сукні? – згадався епізод із дитинства.
Брюнетка у весільному платті сідала в білий кабріолет.
– Доню, коли дівчата виходять заміж удруге – одягають червоне.
Я обожнювала цю передачу. Такі в середині 1990-х були на кожному регіональному телеканалі. Ведуча вітала з днем народження чи іншим святом тих, кому родичі вирішили зробити цю приємність. На початку і наприкінці програми лунала мелодія нідерландської саксофоністки Кенді Дафлер Lily was here – "Лілі була тут".
Композиція, написана з британським музикантом Дейвом Стюартом, принесла їй всесвітню славу. Я полюбила її в 6 років. Те, що Лілі – один із варіантів мого імені на французький манер, тоді ще не знала.
Коли мені було 10, переїхали з Первомайська на Миколаївщині в Олександрівку Кіровоградської області. Це був стрес. Ми не мали мобілок і соцмереж. Якщо хтось їде в інше місто – це все, кінець. Тому на подарунки для друзів зібрала найдорожче – колекцію прикрас із бісеру, кілька улюблених ляльок, книжку. Прощалася і з програмою на ТБ з мелодією на саксофоні.
В Олександрівці нова школа, люди. Захопилася спортом. У ДЮСШ мене взяли одразу. Тренери з волейболу побачили, що маю великі долоні. Отже, буде хороший удар. Їдемо на перші змагання в сусіднє село Бірки. Напхалися в убитий ПАЗ. Щасливі семикласниці. Без батьків мандруємо, та ще й добові спортивна школа виділяє – по 27 гривень. Рушаємо. Водій вмикає радіо, а там Кенді Дафлер. Радості немає меж.
Минуло чимало часу, доки вирішила вийти заміж. Коли обирала музику для весільного супроводу, загуглила улюблений саксофон. Стою в білій сукні перед дзеркалом. Лунає Lily was here. І раптом думка: а коли ж буде червона?
За два роки розлучилися.
Комментарии