Гіркі цукерки для Путіна

Під час президентської кампанії 2004 року великою популярністю в Інтернеті користувалися відеоролики за участі Януковича. На одному з них Віктор Федорович, тоді ще прем'єр при Кучмі, пригощає на трибуні під час військового параду російських колег Путіна і Медведєва цукерками. Медведєв кладе цукерку до рота, а Путін чемно відмовляється.

Початок президентства Януковича ознаменувався сумнозвісними Харківськими домовленостями, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту в Севастополі продовжений до 2042 року. Україна натомість отримала 100-доларову знижку на газ. Але наші олігархи марно чекали головної поступки від Росії — перегляду газових домовленостей. Навіть ув'язнення екс-прем'єрки Юлії Тимошенко не допомогло. Путін уперто стояв на своєму: газові контракти переглянуті не будуть. На цьому він, напевне, і спіткнувся. Донецькі виявилися не такими простачками, як він уявляв. Вони загартувалися у політичних баталіях, стали досвідченішими і хитрішими. Панське ставлення "старшого брата" викликало у них тільки глухе ремство. Продовжуючи розігрувати російську карту під час виборчих кампаній, заявляти про вічну дружбу наших народів, робили власний вибір. І зробили його на користь Європи.

Наша опозиція цьогоріч відмовилася читати послання президента парламенту. А фахівці російського Інституту стратегічних досліджень старанно перелопатили цю фундаментальну працю на 576 сторінках вздовж і впоперек. І підготували для Кремля недвозначний висновок: в Україні перемогло європейське лобі, інтеграція країни в Митний союз – безперспективна, Янукович лише робить видимість дружби через енергоносії. Втім, за 3 роки його президентства залежність в цьому плані від Росії значно зменшилася. Україна вже почала купувати російський газ у Європі за меншу ціну, ніж нам пропонують ті, хто вважають нас своїми братами.

Отже, вайлуватий і малоосвічений "директор автобази", який називає поетесу Ахматову Ахметовою, упевнено переграє по очках досвідченого кадебіста й інтелектуала Путіна. Схоже, Володимир Володимирович недооцінив суперника. Або переоцінив себе. Такі казуси трапляються із зарозумілими політиками, які не зважають на нові реалії світу.

Колись від справжніх цукерок Януковича господар Кремля відмовився. А от віртуальні — у вигляді обіцянок-цяцянок — виявилися для нього гіркими пігулками. Напевне, тому він вирішив відігратися на цукерках Порошенка.

×