– Вы из Украины? Откуда у хохлов деньги на отдых? Вы же нищие! – літня росіянка звертається до Вадима.

Наприкінці вересня він із дружиною відпочивають на єгипетському курорті Шарм-ель-Шейх. У готелі з ними поселилися кілька пенсіонерів із Санкт- Петербурга. Найстарша жінка захотіла познайомитися на третій день. Присіла біля Вадима на дивані в холі.

– Ваша страна – беднейшая в мире. Думаете, вы Европе нужны? Ваш шанс – Россия, – говорить товаришу. – Покайтесь. И мы помиримся. Деньгами поможем. Вы же на этот отдых полжизни собирали, наверное? А мы с мужем пенсии получили, сложили – и сюда. А ведь в этом году я была еще на Шри-Ланке и в Барселоне. Прошлись по хорошим магазинам. Деньги есть. А у вас?

Вадим мовчки встає і йде у свій номер. Росіянка злиться, що її ігнорують. Кілька разів у спину кричить: "Невоспитанный хохол!"

– А наступного дня з неї всі реготали, – розповідає Вадим по прильоту в Київ. – Підійшла до автомата з безкоштовним соком, який за раз наливає у стаканчик 200 грамів. Набирала і зливала сік собі у бутиль, доки наповнився. Я не витримав. Питаю: "То хто тут бідний?" Вона почервоніла – і бігом у номер. До кінця відпустки не бачив її. Один єгиптянин із персоналу підійшов, сміється. Англійською каже: "Усі росіяни такі. Корчать із себе крутих, а потім після них у номерах халатів і рушників недораховуємося. Позаочі їх усіх однаково називаємо".

– Як? – питаю.

– Свині з Росії

×