Діючий президент України віртуозно демонструє знання схем, котрі дозволяють відмити гроші. Через так звану письменницьку діяльність він легалізує джерела надходження мільйонів на власні рахунки
Історія про те, що 16 млн Віктор Янукович заробив із продажу книг, які підписані його прізвищем, та авторських прав як на ці, так і ще не створені тексти, однозначно оцінена й прокоментована тими, хто в темі.
Віктор Федорович створив прецедент, придатний для активного наслідування, але саме така схема виявилася вразливою, хоча могла стати бездоганною. Пояснюємо чому!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забужко: гонораром Януковича влада показала, якими чорними сумами вона оперує
Отже, пункт перший: написання книжок – інтелектуальна праця. Створення такого продукту передбачене серед видів підприємницької діяльності. Прибуток із цієї роботи обкладається податком. Знаю багатьох людей, котрі на створенні інтелектуального продукту небагато, але стабільно й чесно заробляють. Проте дотепер ніхто в Україні, окрім Ганни Герман, ще не запідозрив голову держави в здатності до інтелектуальної праці. Таким чином, голосно називати Януковича "письменником" можуть хіба артисти "Вечірнього кварталу".
Але є пункт другий, підтверджений світовою й радянською практикою. Не всяка перша особа, не всякий політик, навіть не всяка "зірка" шоу-бізнесу, жоден спортсмен не пишуть власні книжки самі. Вацлав Гавел та Папа Римський Іван Павло Другий – винятки: обидва володіли словом, мали значний інтелектуальний багаж.
Вінстон Черчілль, Маргарет Тетчер, Білл Клінтон або Мадонна не надто приховували, що їхні думки причісували професійні майстри слова, письменники та журналісти. А над "Малою землею" дорогого Леоніда Ілліча Брежнєва трудився колектив міцних професіоналів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович отримав 16 мільйонів гривень за книжки
Тому ситуація, коли політик або інша відома людина сама своїх книжок не пише – не нова й не кримінальна. Я, наприклад, сам не лагоджу унітаз, коли він засмітиться, а викликаю фахівця-сантехніка. Належним чином оплачую його роботу. Через те словосполучення "Янукович - письменник" - кумедне, проте не аж таке неможливе. Хоча словосполучення "Янукович – мільйонер" - реальніше. Невідомо лише якою саме працею Віктор Федорович ті мільйони заробив.
Явний прокол влади і самого Януковича полягає в тому, що багатієм українського президента роблять через діяльність, котра робила б честь будь-кому в цивілізованому світі. Натомість в Україні неможливо заробити не лише 16, а навіть мільйон гривень за рік, продавши весь тираж книжок зі своїм прізвищем разом із авторськими правами. Тим більше, що Янукович – людина без власних думок, непопулярна особа і ще менш популярний "літератор".
Навіть якби книжки, котрі подають як написані ним особисто під час відпусток, потрапляли в широкий продаж, вони б не користувалися популярністю. Навіть якщо супроводжуються скандалом, пов'язаним із плагіатом. Подібний скандал свідчить про, вибачте на слові, хрінову організацію самого процесу перетворення Януковича на письменника. Команда, якою оточив себе український президент, непрофесійна до такої міри, що не здатна навіть підібрати справді професійний авторський колектив.
Відразу виникає питання: чому сама Герман не береться писати від імені свого лідера? Адже журналістської професійності саме їй не бракує.
У ідеалі "відкотити" 16 мільйонів засобами книжкової торгівлі можна. За умови, якщо в Україні ця сама книжкова торгівля існуватиме. Наприклад, книга Барака Обами в США здатна потрапити з друкарні до кожного американського книжкового магазину. Її продаватимуть навіть на бензозаправках, там є спеціально обладнані для цього куточки. І якщо додати, що американців ніхто не змушує купувати цю книгу й вони здебільшого довіряють своєму президентові, теоретично така книга може стати бестселером. А сам Обама – заробити з її продажу та продажу авторських прав мільйончик-другий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Донецьку не вдалося знайти книги Януковича, видані "Новим світом"
Томи Леніна, Сталіна, "Малая земля" й інші спогади Брежнєва, а також програмні книжки Горбачова в СРСР так само лежали в книгарнях. І, що характерно, продавалися! Хто купував – не про те мова. Головне: при потребі прибуток від реалізації можна було довести.
Чого не скажеш про твори, підписані Януковичем: їх або роздають під час виборчих кампаній, або взагалі нікому не показують. Однак українці точно знають – вони, ці книги, десь є.
Таким чином, без розгалуженої мережі книжкової торгівлі, усі прибутки та надприбутки, задекларовані як наслідок успішності творів, не що інше, як чергова схема "відкату", не надто прихованого хабарництва, можливість легально сплатити данину головним феодалам.
Поки що найуспішніше на неіснуючому книжковому ринку працює прізвище "Янукович". Залишається чекати, кому той урочисто передасть 90% цих прибутків, яке обіцяв. А в перспективі – появи в кожному райцентрі книжкового магазину. Хоча б для того, аби покласти там на полицю книжки Януковича, Табачника, Герман та інших успішних авторів.
2 
1
Комментарии
6