Ця влада зіпсувалася. Час перезавантажити
В Україні - глибока управлінська криза. На популізмі можна виграти вибори, але в довготривалій війні це шлях до загибелі всієї держави. Ми бачили це на прикладі УНР сто років тому. Тоді на місце слабкої української влади прийшла сильна російська - і загинули десятки мільйонів наших співвітчизників. Що робити зараз, щоб не допустити повторення цього сценарію?
Нам зараз легше зрозуміти, чому УНР програла. Єдина відмінність від подій понад сторічної давнини - наявність у нас нині багатьох союзників серед цивілізованих держав. Це і допомагає нам досі тримати стрій. Жодна армія без забезпечення і підтримки не здатна довго бути боєздатною.
...мета - дискредитація всіх і всього українського. Свій "український уряд" знову привезуть з Москви...
Росія докладатиме усіх зусиль заради внутрішньої дестабілізації України, буде безжально спалювати своїх інфільтрованих агентів, якщо це ще більше поглибить хаос. Від саботажу і диверсій до внутрішнього вибуху - улюблена тактика Кремля. Основна їхня мета - дискредитація всіх і всього українського. Свій "український уряд" знову привезуть з Москви вагонами чи транспортними літаками.
Ми або знайдемо сили до самоочищення, або загинемо як нація у цій боротьбі з одвічним ворогом зі Сходу. Країна ніколи не буде успішною без фахових людей у владі, без сильних і незалежних інститутів. Держава - це не стартап для неуків: вийде/не вийде, навчиться/не навчиться, втік/не втік. Це відповідальність перед нацією і майбутніми поколіннями. Красива, але неправильна, реформа сьогодні може отримати оплески юрби, а завтра чи через 5 років перекреслить життя мільйонам.
...є єдиний шлях - переобрання спікера Верховної Ради, формування проукраїнської коаліції і обрання технократичного уряду...
У цьому бедламі є єдиний шлях - переобрання спікера Верховної Ради, формування проукраїнської коаліції і обрання технократичного уряду, який керуватиметься виключно інтересами держави. Ключова ціль - повернення в законне русло, до парламентсько-президентської форми правління.
І це не mission impossible.
Нинішня ситуація в парламенті не є гіршою за ВРУ початку відновлення незалежності, де група 239+1 комуністи керувала всім, чи часів Януковича, де регіонали обома руками голосували за усе. Треба знайти ключ до нинішніх і зробити з них нарешті справді вищий законодавчий орган. Тим більше, що після очікуваної підозри НАБУ зарплати в конвертах більше ніхто платити не буде, а проблем буде купа. І наявність парламентських опозиційних проукраїнських сил може перетворитися на новий центр єднання.
Антикорупційна інфраструктура стала де-факто політичним гравцем, тому має бути учасником формування нового суспільного договору. Не вибіркове полювання за корупцією, а системні дії незалежних органів, обʼєднаних єдиною метою - виграти війну і побудувати сильну і успішну Україну.
Сказав А, зроби Б…
І досить безконечних рефлексій на щурів, їх ще буде багато попереду. Давіть їх нещадно поступом вперед. Не вчіть яблуню родити яблука, просто відженіть від неї свиней.










Коментарі