Москва-Пекін: ніжна дружба з ярмом на шиї
Росія для Китаю вже остаточно перетворилася навіть не на бензоколонку, а на погріб із бабусиною консервацією. Путін силиться показати, що вони з товаришем Сі партнери, але на ділі - він цілком залежить від волі керівника КНР. Росія перебуває в енергетичній, фінансовій залежності від Китаю, вона цілком залежить від китайських технологій і обладнання. А що натомість хоче запропонувати Москві Пекін?
Росія дедалі глибше потрапляє в економічну залежність від Китаю, - повідомляє DW.
..."партнерство без кордонів" швидко перетворюється на модель, у якій Пекін диктує умови, а Москва змушена погоджуватися...
Так зване "партнерство без кордонів" швидко перетворюється на модель, у якій Пекін диктує умови, а Москва змушена погоджуватися через санкції та втрату доступу до західних ринків. У 2024 році російський експорт до Китаю майже подвоївся порівняно з довоєнним рівнем і досяг близько $129 млрд. Основу поставок становлять нафта, газ і вугілля, які Росія продає зі значними знижками.
Загалом Китай закупив російських енергоресурсів більш ніж на €319 млрд, фактично ставши головним джерелом валютних надходжень для Кремля. Натомість китайський експорт до Росії сягнув приблизно $116 млрд. Пекін постачає автомобілі, електроніку, промислове обладнання та товари подвійного призначення, які допомагають підтримувати російський військово-промисловий комплекс. За оцінками, до 90% санкційних технологій Росія нині отримує саме через Китай.
Санкції також змусили Кремль майже повністю перейти у взаєморозрахунках на юань і рубль - їхня частка досягла близько 99%. Це прискорило дедоларизацію, але водночас поставило російську економіку у ще більшу залежність від китайської фінансової системи. Дефіцит юаневої ліквідності вже призводить до подорожчання кредитів і посилює переговорні позиції Китаю.
Пекін отримує дедалі більше вигод від дешевих російських ресурсів, але не демонструє готовності ставати повноцінним союзником Москви у конфронтації із Заходом
Окремою проблемою для Москви стає енергетична залежність від одного покупця. Росія продовжує просувати нові трубопровідні проєкти, зокрема "Силу Сибіру-2", яка може постачати до 50 млрд кубометрів газу на рік. Але реалізація таких проєктів ще сильніше прив'язує російський експорт до китайського ринку та його умов. На цьому тлі потенційне потепління відносин між США та Китаєм лише послаблює позиції Кремля. Пекін отримує дедалі більше вигод від дешевих російських ресурсів, але не демонструє готовності ставати повноцінним союзником Москви у конфронтації із Заходом.
Коментарі