Випалена земля. Путіну не треба нічого, крім територій на мапі

Пам'ятаєте, що так звану СВО Путін оголосив як "допомогу народу Донбасу"? Але на практиці все обернулося тотальним знищенням: людей, будинків, інфраструктури. Росіянам байдуже на російськомовних, на церкву і так зване братерство - усіх вбивають однаково, моблізуючи на війну з українцями. Донбас перетворився на суцільні руїни, місячний пейзаж, де не лишилося нічого живого. Тоді за що ми воюємо?

Друзі, коротко огляд щодо ситуації та перспектив у Донецькій області. Там триває процес перетворення колись густонаселеного регіону з потужною промисловістю та сільським господарством на місячний пейзаж. Найстрашніше, що це не помилка виконавця. Зараз така тактика цілком вписується в щурячу логіку кремлівських людожерів.

Із Донецькою областю все очевидно. Це варіант хоч якось зберегти обличчя для невдахи-полководця. Про це натякали представники Трампа, інших посередників, що практично прямим текстом говорять і в Кремлі. "Дайте нам хоч щось. Просто диктатор уявив себе Наполеоном, планував пройти через Варшаву та Прагу до Берліна та Парижа. Україну взагалі мали взяти за пару тижнів із урочистим парадом у Києві. І головне, всі ці плани озвучували. Але, на свою голову, полізли на Берлін не через Калінінград, а через Бахмут та Авдіївку. Де і застрягли. З парадом у Києві теж не склалося. Тепер великий бункерний вождь виглядає як опущений. І не лише у воду.

Тому політичні вимоги Росії і виглядають зараз жалюгідно і відчайдушно: "Дайте нам хоча б окупувати Донецьку область! Ми скажемо, що взагалі не хотіли Берлін і Київ, а просто пішли звільняти "ДНР". І, як завжди, перемогли, нехай це й зайняло більше часу, ніж Друга світова. Але хоч не так принизливо буде виглядати вожак. Дайте на Донецьку область просто зараз! А потім подивимося".

У рамках цієї логіки вони діють. Їм не потрібні промислові підприємства Краматорська, курорти Слов'янська та все інше. Не потрібні живі міста. Не потрібні мешканці. Достатньо буде території на карті. Випаленої землі, поверхні Місяця назавжди - і нормально. Ніхто нічого не відновлюватиме, перші обіцянки обнулилися ще на Соледарі, потім повторилися на Бахмуті. Міфічний "народ Донбасу", церква, російська мова, геополітика - взагалі не цікаві окупантам. Їм треба заштрихувати територію на карті, щоб щур висунувся на секунду з бункера і пропищав: "Звільнили Донбас, як я і обіцяв!"

Вранці перед "перемир'ям" одразу чотири бомби "ФАБ-250" із модулем УМПК впали на Краматорськ. Прямо по центру міста. Перед цим - обстріли Слов'янська та Дружківки. Костянтинівку до загального списку вже ніхто не включає - туди летить постійно з трьох боків, і залишки міста вже виглядають страшно. З окупацією на землі все набагато гірше. Лобовий штурм Костянтинівки захлинувся вкотре. Спроби йти на схід повз залишки Часового Яру до Дружківки обходяться дорого. Основний наголос - спробувати прорватися на захід від Костянтинівки та йти на північ до Краматорська. Успіхи дуже скромні.

У цій ситуації, коли оборона виявилася не по зубах окупантам, а територію взяти під контроль необхідно, вони просто виносять все живе обстрілами. На місці "російськомовного Донбасу" залишаться безлюдні руїни. "Звільнення" йде шляхом - звільнити землю від людей, будинків, промисловості, та фактично від усього. Чому ми боремося за ці страшні руїни? Тому що Росія саме такий пейзаж малює там, куди дістанеться. І якби це пекло було не на Донбасі - воно було б у Дніпропетровській області. Або на Київщині. Залежить від того, як далеко вони зуміли б пройти. Привіт усім землякам, хто втратив будинок і зараз у ЗСУ захищає Україну. І дуже хотілося б запитати тих, хто у 2014 кричав "Путін, введи!" - Ви щасливі?

Оригінал