Убивство військового у Львові: хто винен і що робити

Моторошна і несправедлива історія, коли працівник митниці ударив ножем у шию військовослужбоця ТЦК показала одне: влада відсторонилася від української армії. Мережа переповнена російськими вкидами про "звірства ТЦК", а Верховний Головнокомандувач не переймається ані проблемами поповнення армії, ані чіткими термінами служби чинних наших захисників. А давайте скасуємо ТЦК, вони ж "звірі". От тільки росіяни, коли прийдуть до ваших дверей, заберуть на війну всіх - і юнаків, і літніх, і безногих. І не поскаржитеся - інтернету теж не буде

Черговий трагічний випадок у Львові. Під час виконання службових обовʼязків цивільним вбито військовослужбовця ЗСУ, який служив у районному ТЦК.

Нападника затримано. Ним виявився не рецидивіст чи агент Росії, а інспектор митниці, який живе на наші з вами податки. Але це не має жодного значення - такого не повинно відбуватися. Попри всі проблеми та дискусії навколо мобілізації, насильство проти військових не може мати жодного виправдання. Тим більше у тилу, де вони виконують свою службу.

Що потрібно? На четвертий рік повномасштабного вторгнення чітка позиція вищого керівництва держави - Зеленського, Федорова і Сирського. Зрозумілий план дій щодо складних питань довкола мобілізації, які накопичилися за ці роки.

У час війни простих рішень не існує, особливо - коли йдеться про баланс між правами громадян і виживанням держави. Але це не може бути приводом для агресії чи самосуду. Очікуємо не лише заяв, а конкретних рішень і кроків. Замовчування або імітація реакції лише посилюють напругу в суспільстві та створюють ґрунт для маніпуляцій.

Співчуття родині загиблого. Будь-які проблеми можна обговорювати і вирішувати. Повернути життя рідним - неможливо. Це не має повторитися. Потрібен чіткий і дієвий механізм безпеки як для військових, так і для цивільних. І це - зона відповідальності держави. Чекаємо і спостерігаємо.

Оригінал