Путін аплодує стоячи: ДБР закрило завод із виробництва мін

Скандали довкола нестачі мін на фронті вже стали щоденною рутиною. Але від наступних новин - волосся стає дибки: у розпал війни, без вироку суду і доказів, ДБР закриває оборонне виробництво, а міни конфісковує як речові докази. Десятки тисяч мін, яких реально бракує на передовій. Що це, службова недбалість - чи повноцінна державна зрада?

Сьогодні побачив новину, яка мене ввела у ступор: у той час, коли фронт буквально кричить про дефіцит боєприпасів, у тилу розгортається жанр абсурдної драми з елементами фарсу. Завод, який виробляє дефіцитні міни, заблокований, готова продукція перебуває під арештом як "речові докази", вироків суду ще немає, але директор сидить у СІЗО.

І тут виникає просте запитання: то хто насправді зриває постачання мін на фронт, українські виробники - чи ДБР? Давайте розбиратись. Описана мною ситуація відбувається довкола заводу "ТЕХАВІАКОМ". Парадокс у тому, що цей завод росіяни намагалися знищити тричі: танками під час облоги Чернігова, потім "шахедами" і "кинджалами". Не вийшло.

Цехи власники відбудували за власні кошти і розпочали роботи на зміцнення обороноздатності. І тепер те, що не добили ракети, ДБРівці намагаються добити через кримінальні справи. Особливо "усміхнула" версія про "фірму-одноденку." Ця теза виглядає особливо кумедно. Підприємство працює з 2019 року на базі легендарної "ЧеЗаРи", має код розробника, сертифікацію, роками робило системи наведення для української бронетехніки. Це не "ФОП з ноутбуком", а верстати, інженери, і виробництво повного циклу.

Ну і найголовніше - це ситуація довкола готових корпусів мін. Вони готові. Їх десятки тисяч. І вони зараз не на фронті, а на складах під арештом. Замість того, щоб обороняти країну, вони лежать у статусі "речових доказів". До речі, це не перший раз, коли ДБР блокує важливі для оборонки речі. Клістрони ППО, "бронежилети Марченка" - перелік можна продовжувати. Тож завод стоїть, рахунки заблоковані, люди без зарплат.

Ну і тепер "вишенька на торті" - то що там із так званими "неякісними мінами?" А по факту, хто сказав, що вони не якісні? Де рішення суду та експертиз? Насправді експертиза, включно з лабораторією СБУ, підтвердила, що вибухівка якісна. Проблема насправді у іншому - невідповідних детонаторах, які завод не виробляє і не постачає. Звинувачувати у цьому виробника корпусу це як сварити каністру за поганий бензин.

Компанія відкрита до діалогу та запрошує журналістів. Показує цехи, документи, акти випробувань. Але це, здається, нікому не треба. Головне - зробити кримінальну справу і "повісити зірочку на погони" та "шмарклю на груди". Але якщо цей завод знищать, ми втратимо не лише десятки тисяч мін тут і зараз. Ми втратимо власні технології назавжди. Питання просте: кому це вигідно? Відповідь очевидна - точно не Україні.

Оригінал