Антикорупціонери: ці гілки влади поламалися. Що натомість?

Президент Зеленський так дбайливо підминав під себе і своїх друзів усі гілки влади, що зрештою виявилось: жодного незалежного органу в Україні не лишилося. Окрім НАБУ, спроба підкорити яке провалилася з тріском і протестами. Тепер, після гучних корупційних скандалів у найближчому оточенні президента (і це ще далеко не кінець), антикорупціонери стали не лише потужною рушійною силою змін у суспільстві, а й окремою гілкою влади. Що далі?

Обшуки в парламенті. В Україні де-факто створена нова гілка влади.

Ми живемо в реальності, коли антикорупціонери утверджують не лише свою окрему вертикаль, але й окрему гілку влади. Після справи Міндіча стало ясно, що попри низьку електоральну підтримку, загальноукраїнську повістку дня можуть задавати тільки антикорупціонери та президент ( переважно через зовнішню політику).

Справа Кіселя, як я і писав раніше - була вершиною айсбергу. В підвішеному стані перебуває, як мені здається, мінімум, половина Ради. І ми порційно будемо бачити наступні серії. Зрештою, виходячи з сьогоднішніх реалій, цей парламент потрібен тільки для одного: для голосування за ратифікацію мирного договору. Правда, поки це не обовʼязкова, а опціональоа історія.

Той, хто задає свою повістку дня - той має шанси робити політику в державі. Більшість аналітиків та політиків, говорячи про антикорупційні органи, мислить у виборчих категоріях та можливих категоріях впливу США на внутрішню політику. Мені здається, ми маємо додати інший вимір - створення окремої вертикалі влади з усіма відповідними політичними (а не тільки електоральними) наслідками. Це створення дещо іншої реальності, ніж багатьом здається.

Оригінал