Шпагат Путіна: затягнути час і не розізлити Трампа

Розпочинаючи повномасштабне вторгнення в Україну, Путін хотів захопити її за кілька днів - і переможним маршем встановити повний контроль над пострадянським простором та дати Росії місце третього полюсу світу. Та ці плани зазнали краху, а його економіка дихає на ладан. І тепер Путін мріє лише про те, як втриматися на плаву та уникнути остаточної залежності від Китаю. Але як цього досягти?

Переговори: Путін знову тягне час.

Путін вчергове наговорив багато про те, як сиплеться фронт і як російські війська захоплюють все, що можна. Схоже, він не чекав, що в українсько-американських переговорах буде прогрес. Тепер його поведінку можна трактувати, перш за все, як бажання зістрибнути з домовленостей із Трампом - чи, точніше, як чергову спробу підняти ставку, щоб затягти переговори.

Давайте спробуємо трохи ширше подивитися на логіку Путіна, а відтак на його подальші дії. Першопричини війни: 24 лютого 2022 року війна почалася не тому, що Путін хотів захопити Україну. Це, з його точки зору, було обовʼязковим призом у більш глобальній грі. Тоді головна ціль війни зводилася до трьох речей:

1. Стати третім полюсом світу;

2. Отримати безмежний поліцейський контроль на пострадянському просторі;

3. Зупинити деславʼянизацію Росії завдяки 30 млн українців.

Жоден із цих пунктів виявився недосяжним для Путіна, як би не закінчилася війна. Це прекрасно розуміють в Кремлі, а тому першопричини війни в 2025 році дещо трансформувалися. Наприкінці 2025 року, "першопричини", схоже, наступні:

1. Повернутися у світовий порядок денний, через зняття санкцій і часткове повернення на певні ринки;

2. Не допустити політичної залежності від КНР в найближчі 10 років через диверсифікацію економічних і геополітичних спроможностей Росії в контексті протистояння між США та Китаєм.

3. Спробувати підняти ставки, ставши локомотивом при ослабленні ЄС (росіяни виходять з думки, що це обʼєднуюча ідея для КНР та США, а ЄС в цій моделі не має субʼєктності).

4. Змінити владу в Україні на більш лояльну до себе.

Тут ми маємо ключову дилему Путіна: два перші питання однозначно вказують: війну потрібно завершити зараз. Третє питання спокушає продовжити війну. А питання України має два варіанти відповіді.

Українська дилема

В питанні України Путін не може дати відповідь на одне питання: його ціль спробувати знищити Україну з усіма відповідними економічними та демографічними втратами для Росії чи спробувати змінити українську владу через 1-2 електоральні цикли? І тут на столі лежать наступні карти:

- Путін не хоче більше чекати;

- Путін боїться внутрішньої фронди, якщо зараз він не вирішить "українське питання";

- Путін вважає, що російська економіка має запас, як мінімум, до середини 2027 року, а за цей час Україна посиплеться (10 місяців тому, він так само вірив у літній наступ, між іншим)

- Зараз нема відповіді на питання, а що буде, якщо зараз послати Трампа.

Заяви США про посилення контролю над тіньовим флотом і спроби росіян перевести частину цього флоту під російський прапор і під захист російських військових - це шлях в нікуди. Він призведе лише до збільшення втрат російського бюджету. Але при цьому Путін розуміє: до початку серйозних структурних проблем в економіці є приблизно 18 місяців. Тому зараз він точно буде тягти час. Він не піде на швидкий мир без реальної загрози зі сторони США.

Тому - видихаємо. Хоча, звичайно, різдвяних чудес ніхто не скасовував. Але після Різдва всі чекають чудес і на Великдень.

Оригінал