Захід обурений - Єрмак узурпував владу і знищує Україну

Спочатку Зеленському дипломатично натякали в кулуарах, що глава його Офісу - не та людина, з якою на Заході воліють мати справи. Потім - писали листи, що у Вашингтоні Єрмаку не раді. Як горохом обстіну. Нині - розлога і розгромна стаття в одному з провідних західних видань. Цікаво, чи зробить президент нарешті висновки - і які саме?

Це розрив! Коли на Заході виходить стаття із заголовком "Права рука Зеленського є великою проблемою. Одна із загроз для демократії в Україні походить зсередини країни", то це вирок для влади. Далі її текст:

"Політика США щодо Росії та України, здається, коливається залежно від того, якого іноземного лідера президент Дональд Трамп останнім часом вважає найбільшим подразником і перешкодою для миру: Володимира Зеленського з України чи Володимира Путіна з Росії. Але Трамп повинен час від часу спрямовувати своє розчарування на менш відому постать: Андрія Єрмака, главу адміністрації Зеленського і його праву руку. З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року, Єрмак став таким же впливовим, як і президент України, а то й більш впливовим.

Єрмак використовував свій величезний вплив в уряді Зеленського, щоб контролювати потік інформації про війну між керівництвом Києва та західними столицями; просувати жорстку позицію на переговорах, яку багато аналітиків вважають контрпродуктивною; та відсунути на другий план міністрів, намагаючись контролювати дипломатичні канали України. Він також намагався маргіналізувати особи та інституції, які мають вирішальне значення для ведення війни, зокрема Головне управління розвідки України. За повідомленнями, поважний і загартований у боях керівник відомства Кирило Буданов зіткнувся з неодноразовими спробами Єрмака витіснити його з уряду.

Глибокий і особливий вплив Єрмака на Зеленського викликає більш широкі занепокоєння, що виходять за межі поточної війни. Ці двоє чоловіків об'єднали українців у перші тижні вторгнення Путіна, сміливо відмовившись покинути країну і навіть зухвало проголосивши про свою подальшу присутність, але сьогодні їхнє закрите партнерство все більше загрожує фундаментальній цінності, за яку борються українці: демократії західного типу. Єрмак назвав критиків Зеленського російськими маріонетками, використовував урядові інституції як зброю проти внутрішніх політичних ворогів, перешкоджав кампанії України проти корупції і, на думку критиків, створив нову систему олігархії.

Історія Єрмака не почалася у світі політики. Він був адвокатом, кінопродюсером і час від часу імпортером розкішних модних товарів, коли у 2011 році вперше зустрів Зеленського, який на той час був коміком і актором. Вони одразу порозумілися, і Єрмак, неодружений і бездітний, пізніше зізнався, що захопився тим, як Зеленський розповідав про сімейне життя.

У 2019 році Єрмак працював над президентською виборчою кампанією Зеленського і після переконливої перемоги став головним радником з питань зовнішньої політики в новій адміністрації. Наступного року Єрмак був призначений главою Адміністрації Президента України, посаду, яку він перетворив на "вузьке місце" уряду Зеленського.

За всіма даними, Зеленський і Єрмак є нерозлучними друзями та довіреними особами. Проукраїнський журналіст Крістофер Міллер з Financial Times у профілі Єрмака, опублікованому в липні цього року, повідомив, що ці двоє навіть сплять поруч у бункері президента, часто після ночі, проведеної за грою в настільний теніс або переглядом класичних фільмів. Рано вранці вони разом займаються важкою атлетикою, причому масивний Єрмак, зріст якого перевищує 180 см, ймовірно, додає на штангу більше дисків, ніж мініатюрний Зеленський. Після цього Єрмак багато годин інтенсивно працює у своєму кабінеті, розташованому на два поверхи нижче від кабінету президента. "Зараз немає шляху до Зеленського, який оминав би Єрмака", - сказав Міллеру один із колишніх керівників апарату президента України. "І в цьому проблема".

Коли Зеленський прибув до Вашингтона два тижні тому для чергової зустрічі з Трампом у Білому домі, Єрмак був там, на злітно-посадковій смузі, і "вітав" українського лідера, коли той виходив з літака. І він був там під час робочого обіду з найближчим оточенням Трампа, сидячи праворуч від Зеленського. Протягом попередніх тижнів Єрмак активно працював за лаштунками, готуючи українську команду до чергової зустрічі в Білому домі і висловлюючи надію - як виявилося, марну - що Трамп готовий надати Україні ракети "Томагавк" великої дальності. (Єрмак також наполягав на зустрічі в Білому домі в лютому - тій катастрофічній, яка тепер відома як "вибух" в Овальному кабінеті).

Деякі аналітики розцінили недавню зустріч, яка переросла в крики за зачиненими дверима, як доказ того, що Єрмак неправильно розуміє Вашингтон і дає погані поради щодо управління відносинами з Білим домом. Вони також вказали на зустріч Зеленського з керівниками американських аналітичних центрів, які виступають за жорстку політику і більшість з яких протидіють консерватизму Трампа під гаслом "Зробимо Америку знову великою" (MAGA), що є очевидною втратою дорогоцінного часу і можливим роздратуванням для чиновників Білого дому, які виступають за стриманість у зовнішній політиці.

Така критика не нова. У червні POLITICO повідомило про двопартійну зневагу американських еліт до Єрмака і широко поширену думку, що він "не обізнаний з політикою США, грубий і надто вимогливий до американських чиновників".

Проте, незважаючи на антипатію з боку американських еліт, Єрмак є досвідченим політичним діячем, і в кінцевому підсумку він і Зеленський отримали багато з того, чого хотіли від своєї поїздки. Хоча Трамп відмовився надати "Томагавки", президентський маятник знову хитнувся проти Росії. Раніше оголошений саміт Трампа і Путіна в Будапешті був відкладений, США скасували обмеження на запуск Україною західних ракет по Росії, а Трамп оголосив про перші санкції проти Москви за свій другий термін.

Але хоча Єрмак і може досягти політичних перемог і просувати обнадійливі наративи про наближення перемоги над Росією, ця наратив все більше суперечить погіршенню ситуації на полі бою. Незважаючи на всі успіхи Єрмака в забезпеченні підтримки Заходу, його махінації, ймовірно, зробили будь-яке майбутнє дипломатичне врегулювання з Росією менш імовірним. А без переговорного врегулювання Україна навряд чи виживе як суверенна і демократична, хоч і урізана, держава.

Звернімо увагу на наполягання українців на тристоронній зустрічі лідерів з Трампом, Зеленським і Путіним. Ця вимога викликала занепокоєння Кремля, який віддає перевагу підготовчим зустрічам для узгодження деталей перед тим, як три президенти зберуться для підписання угоди. Деякі американські експерти також рекомендують провести серію зустрічей на нижчому рівні, щоб підготувати грунт для мирного саміту. Зрештою, малоймовірно, що три президенти, якщо вони зустрінуться для остаточного узгодження післявоєнного врегулювання, зможуть дійти згоди з таких складних питань, як ширина демілітаризованої зони на сході України.

Але сам Трамп підтримав гучні дискусії на президентському рівні, створивши можливість для Києва. Наполягаючи на такому саміті, український уряд може представити себе як співпрацюючий з американським президентом, а Путіна - як непоступливого противника дипломатії. Єрмак майстерно скористався цією можливістю, але тим самим він допоміг затримати довгий і важкий дипломатичний процес, який може бути необхідним для закінчення війни, що продовжує руйнувати Україну.

Єрмак також здобуває короткострокові політичні перемоги в жорсткій грі української внутрішньої політики. Під час кампанії 2019 року Зеленський був оточений свитою лояльних і компетентних підлеглих, багато з яких були відкинуті, коли Єрмак усунув політичних суперників і забезпечив підвищення особистих союзників на найвищі посади. Також широко вважається, що саме він організував усунення Валерія Залужного, який став політичною загрозою для Зеленського після досягнення майже міфічної популярності, командуючи українськими збройними силами на початку війни, відправивши його до Лондона, де він обіймає посаду посла.

Після вибуху в Овальному кабінеті в лютому офіс віцепрезидента Дж. Д. Венса звернувся до Залужного, розглядаючи його як потенційного заміну Зеленському, але Єрмак переконав колишнього генерала відхилити ці пропозиції. Цей епізод ілюструє, що Білий дім не може стримати Зеленського, не звертаючи уваги на не менш впливового Єрмака, який продемонстрував справжню політичну проникливість.

Але особисті політичні перемоги Єрмака підірвали крихку демократію України, знешкодивши її парламент та інші представницькі інституції. "У нас немає нормально функціонуючого Кабінету міністрів", - сказала POLITICO Дар'я Каленюк, голова громадської організації "Антикорупційна дія". "Натомість у нас є якийсь квазі-Кабінет міністрів на чолі з Єрмаком, який контролює доступ до порядку денного президента і до самого президента".

Поки Єрмак демонстрував свою владу на політичній арені Києва, звичайні українці, які не мають доступу до владних коридорів, звернули на це увагу. Після того, як Зеленський у липні підписав закон, що обмежує незалежність антикорупційних органів - захоплення влади, задумане і реалізоване Єрмаком - вуличні протестувальники чітко дали зрозуміти, хто, на їхню думку, найбільше заслуговує на їхню ганьбу. "Єрмак геть!" - скандували вони. "F- Єрмак!" Зіткнувшись із політичним опором, Зеленський скасував це рішення. Підозри у придушенні розслідувань корупції давно оточують Єрмака і сприяють недовірі українців до нього; у 2021 році уряд таємно закрив справу проти його молодшого брата Дениса за хабарництво.

Розбіжність між Єрмаком і українським народом також проявилася в питанні про те, як повинна закінчитися війна. Згідно з останнім опитуванням Gallup, переважна більшість українців - 69% - вважають, що Київ повинен прагнути до переговорів з Росією, щоб якомога швидше закінчити війну. Тільки 24% вважають, що український уряд повинен воювати до перемоги. Проте Єрмак відкидає розмови про поступки Москві і обмежує дипломатичну стратегію Києва. У статті, опублікованій минулого року в журналі Foreign Affairs, Єрмак виклав своє бачення шляху України до миру. "Крок перший: виграти війну".

Звичайно, Путін, можливо, ніколи не погодиться на будь-який інший результат війни, окрім повної військової капітуляції України. Але оскільки війна наближається до цього сумного результату, українці повинні бути готові до добросовісних переговорів на рівні нижче президентського, на випадок якщо Кремль вирішить, що хоче миру. Більше того, українці повинні підготуватися до того, що буде після укладення мирної угоди: роки боротьби з системною корупцією, зміцнення представницьких інститутів України і, нарешті, остаточний розрив з пострадянськими структурами олігархічної влади.

Судячи з його дійльності протягом війни, Єрмак, якщо він залишиться впливовою фігурою після її завершення, буде перешкоджати зусиллям України щодо досягнення кожної з цих цілей. Оцінюючи загрози для української держави, адміністрація Трампа повинна знайти способи обійти не тільки президента в Москві, але й людину, яка керує Адміністрацією президента в Києві.

ПРО АВТОРА

Ендрю Дей - старший редактор журналу The American Conservative. Він має ступінь доктора політичних наук Північно-Західного університету.

Оригінал