Демарш Козака - бунт чи дозволене загравання із Заходом?

Дмитро Козак - уродженець Кіровоградщини і був найближчим соратником Путіна ще з 1990-х. Зараз він - заступник глави його адміністрації, однак на людях майже не з'являється. Чому? Бо відкрито виступив і виступає проти війни з Україною. Принаймні - за даними джерел впливового видання NYT. Але чи не є ці зізнання одним із елементів гри, яку старий кремлівський чекіст веде із Заходом?

Щодо Козака, який, як пише NYT, вважає "вторгнення помилкою", а до того ж, "пропонував Путіну зупинити війну в Україні та розпочати мирні переговори".

Навряд чи в Росії є ті, хто може одночасно мати альтернативне військовому курсу бачення - і при цьому бути в ближньому колі влади. І тим більше - підкреслено висловлюватись про це у західних ЗМІ. Радше, йдеться про те, щоб виводити окремих людей у непублічну переговорну/посередницьку площину через заяви/присутність у пабліках. Таке собі публічне інформаційне загравання із західною аудиторією.

З одного боку, це свідчить про реальний намір Кремля вести переговори, що є більш позитивним, ніж негативним. А з іншого - стосовно РФ, питання не так у людях (російська владна вертикаль - це все безліч агентів Смітів з "Матриці"), скільки в конкретиці та суті позиції. Яка, як і раніше, незрозуміла.

Оригінал