Китай та Індія: в тісних торговельних обіймах США

Як примусити Путіна до припинення війни, не маючи жодних важелів тиску? Натиснути на тих, до кого кремлівський карлик здатний прислухатись. А це - Китай, який регулярно допомагає Росії у її війні проти України. Та Індія, яка має з Кремлем свої інтереси. Тож чи пристануть вони на пропозиції американського президента - чи вирішать об'єднатися проти нього?

Як США схиляють Індію та Китай до тиску на Росію, і чи можуть вони відмовитися від російської нафти

Передусім зафіксуємо: ні Індія, ні Китай не робили жодних офіційних заяв про те, що вони продовжуватимуть купувати російську нафту. Усе, що ми бачимо в медіа, - це вільні інтерпретації та клікбейтні заголовки. Реальність дещо інша.

Китай: між національними інтересами і 100% митом. Уся аналітика щодо позиції Китаю зводиться до інтерпретації однієї фрази речника МЗС КНР: "Китай вживатиме розумних заходів енергетичної безпеки, виходячи з власних національних інтересів". На цю заяву із відвертим сарказмом відгукнувся міністр фінансів США Скотт Бессент: "Китайці дуже серйозно ставляться до свого суверенітету. Ми не хочемо зазіхати на їхній суверенітет, тому вони, ймовірно, захочуть сплатити 100% тариф".

Очевидно, що Китай так і не сказав прямо, чи відмовиться від російської нафти. Є лише загальна згадка про національні інтереси - без конкретики. А глава Мінфіну США, по суті, глузує з цієї відповіді. Його слова - це тролінг на кшталт: "суверенітет - це добре, але 100% мито на китайські товари - теж непогано".

У будь-якому разі, американці свідомо підштовхують Китай до вибору: або купувати російську нафту, або торгувати зі США. Є й третій варіант - натиснути на Росію, аби вона погодилася на припинення війни в Україні. У такому разі питання торгівлі автоматично вирішиться в інтересах самого Китаю.

І саме на це, очевидно, розраховує адміністрація Дональда Трампа. Щоб зрозуміти логіку Китаю, не потрібно мислити категоріями "союзник-ворог". Китай не підтримує Росію тому, що любить росіян. Він просто продає Москві те, що можна вигідно продати. Китай заробляє, і йому байдуже, на кому саме. До речі, Китай так само заробляє і на Україні - вже багато років він залишається одним із наших головних торговельних партнерів.

Більше того, коли Україна перейде до етапу відбудови, майже напевно саме Китай відіграватиме в цьому провідну роль. Просто тому, що в нього вже є техніка, технології та навчений персонал. Це буде швидше і дешевше, ніж аналогічні пропозиції з ЄС.

Словом, Китай завжди діє так, як вигідно саме йому. І нині американська адміністрація створює для Китаю ситуацію, в якій найвигіднішим стає завершення війни в Україні. Чи має Китай реальні можливості натиснути на Росію - питання відкрите. Минулого тижня я вже аналізував такий сценарій на своїй сторінці, і наразі чіткої відповіді на це немає. Але потенціал у Китаю для цього, безумовно, є.

Індія: між знижками на нафту і штрафами з Вашингтона. Ситуація з Індією дещо інша. Вона не є союзницею ані Росії, ані, тим паче, Китаю. Російська нафта становить для неї інтерес насамперед через свою ціну. Зокрема, до 2022 року Індія майже не купувала нафту в Росії - їй було зручніше імпортувати паливо з Перської затоки.

Однак після запровадження санкцій Росія почала продавати нафту зі значними знижками, і Індія почала активно її купувати - винятково з економічних міркувань. З російської нафти в Індії виробляють дизельне пальне, яке потім активно експортують по всьому світу, зокрема і до країн ЄС. Місяць тому Європейський Союз ухвалив 18-й пакет санкцій, який частково можна назвати "антиіндійським". Згідно з ним, у ЄС заборонено імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської сировини. Це прямий сигнал індійським нафтопереробним заводам.

Ця норма набуде чинності 21 січня 2026 року. До цього часу Індія має визначитися, що з цим робити. На сьогодні Індія може купувати російську нафту в межах встановленої цінової стелі (нині - $60 за барель, з вересня - $47,6). Але ситуацію для них ускладнює позиція президента США Дональда Трампа, який погрожує "штрафними тарифами" за співпрацю з Росією і регулярно наголошує на ролі Індії у фінансуванні війни проти України.

Тобто питання закупівлі російської нафти перестає бути суто економічним - воно глобалізувалося. Тож закупівля нафти у Росії може мати наслідки для всієї індійської економіки.
Фактично, США ставлять Індію (як і Китай) перед вибором: або російська нафта, або доступ до американського ринку. Або ж - збереження обох можливостей в обмін на "дрібницю": натиснути на Путіна, щоб той зупинив війну.

Чим усе завершиться - побачимо вже невдовзі.

Gazeta.ua