Українська енергетика: боротьба влади за маржу - проти Конституції

Енергетична галузь під час війни - ласий шматок для найрізноманітніших корупційних зловживань. Згадаймо лишень шалені закупівлі Енергоатому для працівників окупованої ЗАЕС. Чи історія з багатомільярдною оборудкою щодо закупівлі російських реакторів у Болгарії для ХАЕС. Чи з останнього - об'єднання Міненерго і Мінекології, що є прямим конфліктом інтересів. Що це - некомпетентність і незнання Конституції - чи бажання акумулювати якомога більше грошей на вибори?

Характерна риса "зеленої" влади - повне ігнорування Конституції та законів України з самого початку її "царювання" в 2019 р. Більше того - демонструється нахабне, абсолютно цинічне нехтування нормами права. Останній свіжий приклад - схвалення закону 12414 з порушеннями регламенту ВР, що викликало спротив громадянського суспільства та багаточисельні мітинги проти волюнтаризму влади, вперше після 24.02.2022.

До цього кричущего випадку 11 лютого 2025 року був схвалений ганебний закон "Про придбання обладнання, необхідного для будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької атомної електричної станції". Схвалення цього одноразового закону, зміст якого не належить до конституційних повноважень ВР, відбулося під шаленим тиском, із шантажем та погрозами - з боку Офісу президента на народних депутатів.

Окремо зазначу, що схвалення відбувалося, незважаючи на негативні висновки Головного науково-експертного управління ВР, який попереджав, що цей закон може стати предметом розгляду Конституційного суду України, та Комітету ВР з антикорупційної політики. Останній прямо написав: "У проєкті акту виявлено положення, яке містить корупціоогенні фактори… Законопроєкт не відповідає антикорупційному законодавству".

Нагадаю ще про один із випадків нехтування регламентом ВР, внаслідок чого фінансових збитків зазнала вітчизняна електроенергетична галузь. Йдеться про внесення змін через непрофільні закони для маскування закладених у "зміни" схем, що зараз вже стало практикою роботи ВР цього скликання. У вересні 2019 року в законопроєкт "Про зміни до закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" в Прикінцеві положення була внесена норма про зміни до закону "Про ринок електроенергії", яка дозволила імпортувати електроенергію з Білорусі та Росії (як я розумію, на виконання концепції примирення президента Зеленського "просто перестати стріляти та зійдемось посередині").

Доти - діяла норма заборони імпорту електроенергії не із держав-членів Енергетичного співтовариства. Імпорт здійснювали приватні компанії, наближені до деяких народних депутатів та офісу президента рівним графіком. А українські АЕС працювали з диспетчерськими обмеженнями, як і ТЕС на вугіллі. Внаслідок чого у компаній не вистачало коштів на підготовку до осіннє-зимового періоду, накопичення вугілля, якісного ремонту обладнання та іншого. Сподіваюсь, що цей епізод також буде предметом розслідування антикорупційних органів, незалежність яких нібито відстояли адекватні народні депутати, наше громадянське суспільство та міжнародні партнери.

Власне, метою цього тексту є інформування суспільства, як при "реформуванні" Уряду вчергове порушуються закони України у сфері використання ядерної безпеки. Кандидатуру на посаду прем'єрміністра цього разу запропонував президент України, а не парламентська коаліція відповідно до законів у парламентсько-президентської республіці. Що теж є прямим нахабством та порушенням…

Нагадаю, що об'єднання з наступним розз'єднанням міністерств відбувалося вже у жовтні 2019 року, коли прем'єрміністром був призначений Гончарук. За його часів Олексій Оржель був призначений міністром Мінекоенерго, коли Мінекології приєднали до Міненерго та ще і під Міненерго - завели Державну інспекцію ядерного регулювання, яка має бути незалежним органом, що здійснює державне управління в сфері використання ядерної енергії, та ліцензіатів. А ліцензіат ДІЯРУ, оператор всіх АЕС України НАЕК Енергоатом - був у сфері управління Міненерго, як і урановидобувне підприємство СхідГЗК.

Дивує те, що тодішній міністр Оржель, обраний до парламенту в 2019 році за списком партії Слуга народу (номер 16), до обрання в народні депутати очолював в Офісі підтримки реформ Мінекономіки енергосектор, та мав досвід роботи в Національній комісії регулювання енергетики. Чому він, експерт-аналітик з енергетики, не висловив своїх принципових зауважень Офісу президента щодо недопустимості таких дій? Страх втратити кар'єру - чи незнання законодавства? Тоді вдалося відбити безглузді об'єднання за допомогою міжнародних партнерів та громадськості - як незалежність ДІЯРУ, так і повернення окремого міністерства з охорони довкілля.

Що відбулося зараз? Я зупинюся тільки на сфері своєї компетенції. 23 липня 2025 р. КМУ схвалює постанову від № 908 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері управління зоною відчуження" в якій постановляє: "1. Покласти на Міністерство енергетики функції із забезпечення формування державної політики у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а також здійснення державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення."

При цьому - Міненерго передали фінансування бюджетних програм загальною вартістю 2 млрд 26,271 млн грн. Серед них - така специфічна програма, як "2708080 "Збереження етнокультурної спадщини регіонів, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи" у сумі 9 494,6 тис. гривень, передбачених у загальному фонді державного бюджету (видатки споживання - 9 054,4 тис. гривень, з них оплата праці - 6 423,5 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії - 710,7 тис. гривень, видатки розвитку - 440,2 тис. гривень)".

Хто її буде виконувати в Міненерго? Профільний департамент, в якому не залишилося навіть фахівців у ядерній галузі? Чи запросять Мінкульт на аутсорсинг? Функції, що передані Міненерго від Державної адміністрації з управління Зоною відчуження, за законами, не можуть бути покладені на Міністерство енергетики, бо це створює конфлікт інтересів. Законодавство України у сфері використання ядерної енергії забороняє поєднання функцій державного управління в сфері розвитку ядерної енергії та державного управління поводження з радіоактивними відходами.

Для урядових невігласів та особливо для міністра-юриста Германа Галущенка, який вже очолює Міністерство юстиції України, зазначу: у частині 25 ст. 5 закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та ст. 10 закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" йдеться, що державне управління у сфері використання ядерної енергії - та поводження з радіоактивними відходами (РАВ) здійснюються за принципом розмежування цих сфер діяльності. Там також уточнюється: "Орган державної виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії несе відповідальність за організацію поводження з радіоактивними відходами... до моменту передачі відходів спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами."

Крім того, стаття 12 вищезазначеного закону України встановлює наступне: "Захоронення радіоактивних відходів здійснюють лише спеціалізовані підприємства по поводженню з радіоактивними відходами за наявності відповідної ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку. Виробники радіоактивних відходів передають їх спеціалізованим підприємствам по поводженню з радіоактивними відходами відповідно до затверджених норм, правил і стандартів. Радіоактивні відходи переходять у власність держави з часу підписання документа про передачу радіоактивних відходів від ліцензіата, в результаті діяльності якого вони утворилися".

Моє оціночне судження, чому пішли на відверте порушення законодавства та поєднали "непоєднуване" під Міненерго. Як кажуть злі язики, останній час "смотрящим" за енергетикою від офісу на Банковій був Тімур Міндіч (після відходу від справ в ОП Сергія Шефіра). Кормова корупційна база суттєво зменшилася через низку причин. Міністр енергетики Галущенко саме тому несамовито пропихав корупційний закон про закупівлю російських реакторів із Болгарії, щоб мати суттєву корупційну маржу. А нова міністерка енергетики продовжує розповідати, як нам потрібні ці реактори під час війни, які запрацюють років через 10 та будуть коштувати в готовому енергоблоці десь $5-7 млрд кожний. І ці енергоблоки, я впевнена, ніколи не будуть побудовані, бо не для цього йде "движуха".

Коштів офісу на Банковій не вистачає на створення передвиборчого фонду та "підгодовування" нардепів за "правильне" голосування. Тому і додаткові бюджетні програми на поводження з РАВ, зняття ЧАЕС з експлуатації, Фонд поводження з РАВ і, особливо, ремонт Нового безпечного конфайнменту, пошкодженого російським дроном 14 лютого 2025 - це все, на думку ОП, знадобиться для генерування кешу на закупівлях, розробці проєктів та т.і.

Хочу запевнити "ідеологів" передачі вищезгаданих функцій ДАЗВ Міненерго - керувати Фондом для відновлення Нового безпечного конфайнменту, який адмініструється ЄБРР та наповнюється нашими міжнародними-партнерами (Франція внесла 10 млн євро), вам ніхто не дозволить. Розпиляти його не вийде - і проєкт відновлення НБК, і роботи на ньому будуть здійснюватися консорціумом із іноземних компаній, закупівлі для цього - за процедурами ЄБРР.

Цікаво, скільки знадобиться часу, щоб "ініціатори" зрозуміли - пора все вертати назад… Впевнена, що будуть вимушені це зробити. Спостерігаємо.

Gazeta.ua