Китаю потрібна Росія - але слабка і залежна від Пекіна

Нас неабияк схвилювала нещодавня заява міністра МЗС Китаю про те, що Пекін не допустить поразки Росії. Та західні аналітики кажуть, що міністр трохи лукавив: Пекіну також не потрібна Росія сильна й переможна, особливо з огляду на маніакальні замашки Путіна. Тож - США й Китай нарешті дійшли згоди щодо спільних інтересів: необхідно якомога більше ослабити Росію. Зробити її залежною й керованою. А далі?

Китай обирає слабку Росію: Пекін не зацікавлений у перемозі Кремля, - повідомляє The Hill.

Під час нещодавньої зустрічі з головою зовнішньополітичної служби ЄС Каєю Каллас міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін не може змиритися з поразкою Росії у війні проти України, оскільки це нібито посилить позиції США в Азії. Втім, як зазначає американський аналітик Олександр Дж. Мотиль, подібні заяви мають скоріше дезінформаційний, ніж стратегічний характер. Насправді Китай більше зацікавлений у слабкій Росії, а не у її перемозі.

Виграш Москви у війні став би стратегічною проблемою для Китаю. Посилення позицій Кремля - особливо в разі успішної агресії - могло б змінити характер російсько-китайських відносин, зробивши Росію не підлеглим, а потенційно проблемним партнером. Тріумфальна риторика Кремля, зростання самовпевненості Путіна, ревізія умов енергетичного партнерства з Пекіном та зростання геополітичного апетиту Москви (включно з Казахстаном) - усе це суперечить інтересам Китаю.

Водночас поразка Росії створює для КНР серйозні ризики дестабілізації регіону: можливий колапс режиму Путіна, внутрішні збройні конфлікти, розпад федерації, активізація сепаратистських рухів та зростання невизначеності на Далекому Сході. У цьому разі Китай теоретично міг би скористатися ситуацією для анексії частини російських територій, однак стратегічна невизначеність і зростання ризиків переважатимуть потенційні вигоди.

Оптимальним для Пекіна є третій сценарій - тривала, виснажлива війна, яка залишає Росію ослабленою, залежною й керованою. Така Росія втрачає суб'єктність і дедалі глибше занурюється у роль сировинного придатку Китаю, не здатного формулювати незалежну політику.

За таких умов навіть припинення війни не гарантує Росії відновлення. Її військовий потенціал суттєво підірваний, економіка перебуває в стані структурного спаду, а суспільство стикається з дедалі жорсткішими соціально-економічними обмеженнями. Навіть у разі припинення бойових дій Росія залишиться ослабленою державою, позбавленою геополітичної ініціативи.

З огляду на це, інтереси Китаю дедалі більше збігаються з інтересами США, ЄС та України: стримування Росії, збереження її у стані довготривалого виснаження та утримання Кремля у підлеглому становищі. Виграє від цього лише Пекін - як головний бенефіціар краху російських імперських амбіцій.

Оригінал