Загибель Старовойта: миттєва карма корупціонера під час війни

З'явилася інформація, що ексміністр транспорту Росії загинув раніше, аніж Путін встиг відправити його у відставку. Що відбулося насправді? Найімовірніше, російська влада замітає сліди, адже ексміністр Старовойт у чині губернатора Курщини непогано нагрів руки на будівництві прикордонних укріплень в регіоні, і саме напередодні переходу українських військ через кордон. Українським корупціонерам варто приготуватися? І як запобігти розкраданням у час війни?

Загадкова смерть російського міністра транспорту чи "юстиція воєнного часу".

Існує пряма кореляція між корупцією на війні - та смертями на війні. Якщо у мирний час чиновник вкрав гроші з бюджету - він "просто" поцупив наші податки. За які купив, наприклад, собі нерухомість у Монако. Хоча зв'язок навіть між такою корпупцією та смертями є. Наприклад, була низка досліджень, які показали взаємозв'язок між корупцією в медицині та ранньою дитячою смертністю.

Але на війні все лінійно: чиновник вкрав бюджетні кошти на будівництві укріплень - загинули військовослужбовці, які змушені були воювати у цих "укріпленнях" на папері. Міністр транспорту РФ Старовойт був раніше головою Курської області. Його звинуватили у крадіжці грошей на будівництві укріплень в області, за що ексгубернатору загрожувало 20 років ув'язнення.

Що сталося насправді - ми дізнаємося ще нескоро. Примітно, що минулого року напередодні Курської операції ЗСУ донька Старовойта хвалилася тим, що вона володіє домом за півмільярда рублів ($5 млн) в елітному підмосковному КП "Береста". За іронією долі, за кілька днів війна перевірила укріплення Курської області на міцність, на що Старовойт явно не розраховував.

В Україні корупція на військових закупівлях також є значною. Як із нею боротися? Механізм несудової розправи в нас може призвести до того, що вбиватимуть будь-кого, але тільки не корупціонерів. Смертна кара в умовах найнижчої правової культури призведе до того, що цей інструмент використовуватиметься як розправа системи над неугодними. Особливо з огляду на "вміння" силовиків вибивати "потрібні" зізнання.

Та й що вона дасть, смертна кара. Головний принцип українського корупціонера - "зате діти поживуть". Усі наші корупціонери - це вихідці з народу з величезною жагою до грошей. Загроза смерті не зупинить їх від крадіжки грошей, як не зупиняє від бажання ганяти трасами країни на швидкості під 200 км, внаслідок чого вони періодично вирушають на Божий Суд і без мирської правової системи.

Крім того, корупція у нас - це не баг чи фіча системи. Це і є сама система, на якій кріпиться весь каркас політичних еліт. Розстрілявши корупціонера, суспільство подарує йому швидку смерть та збереже вкрадене для його нащадків. Тому повторю мій рецепт:

1. Презумпція винуватості чиновника щодо володіння активами (не держава має довести, що це побудовано на крадене, а чиновник має довести, що на чесно зароблене).

2. Колективна відповідальність найближчих членів сім'ї своїм майном за корупцію родича.

3. Спадковий обов'язок нащадків до третього коліна відшкодовувати вкрадене.

Пункти 2 і 3 ідеально працюють у суспільствах на рівні родового розвитку. І, зрозуміло, невибірковість і невідворотність правосуддя для ВСІХ.

Оригінал