100 днів хаосу від Трампа - шанс для України і Європи?

Усе, що ми з'ясували після 100-денного терміну Трампа - це те, що на президента США покладатися вже не можна. Європейці зробили ставку на посилення власної безпеки, формуються нові оборонні союзи, адже навіть знаменита 5 стаття НАТО на тлі поведінки американського президента вже видається фікцією. Куди ми рухаємось?

Сто днів Дональда Трампа: що це означає для України та Європи

Сто днів - саме стільки знадобилося, аби світ остаточно переконався: адміністрація Дональда Трампа не має стратегії завершення війни. Ні за 24 години, ні за сто днів, ні в будь-які визначені терміни. Головне слово цього періоду - невизначеність. І в історії воєн це - не просто термін. Це фактор, який може або зупинити війну, або її загострити.

Перше. США не мають чіткого плану.

Президент, віцепрезидент, радники - кожен висловлюється по-своєму. Тон задається не стратегією, а настроєм. Іноді - твітами. Відповідь на елементарне питання "Чи вважаєте ви Зеленського диктатором?" - залежить не від фактів, а від ситуації. У такій атмосфері перемовини з боку США більше схожі на імпровізацію. Це дає простір і для маневрів Путіна, і для дипломатії України. Один намагається використати невизначеність, щоб спровокувати розчарування союзників, інша - аби мобілізувати ще більше підтримки.

Друге. Європа прокидається.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц сказав просто: "Це війна не лише проти України, а й проти Європи". Трамп змусив європейців зробити те, чого вони роками уникали: взяти відповідальність за власну безпеку. Бо якщо Америка відвернеться - що тоді?

Виступ віцепрезидента Венса в Мюнхені, внутрішні скандали в Білому домі - усе це показало: гарантії безпеки можуть виявитися тимчасовими. І Європа відповіла. Посилення оборонних бюджетів, спільне виробництво зброї, плани зі створення нової системи безпеки - тепер усе це не гасла, а реальність. І в центрі цієї архітектури - Україна.

Третє. Формується новий блок.

НАТО - важлива структура. Але навіть генерал Залужний відверто визнав: стаття 5 пакту на практиці не працює. Формується новий пояс безпеки. Коаліція охочих, ReArm Europe, ініціативи Франції, об'єднання північних країн - усе це перші кроки. Кроки до системи, де рішення не залежатимуть від волі одного американського президента. І де вето проросійських урядів не блокує захист європейського простору.

Чи є інші важливі тенденції? Безумовно. Тарифна війна, яка вдарила по союзниках України. Енергетичні та сировинні угоди, які розставляють пріоритети не за цінностями, а за комерційною вигодою. І навіть спроби Путіна "подружитися" з Трампом - на тлі продовження вбивств українців і руйнування наших міст.

Але головне - ми вистояли. І навіть більше: стали осердям нової європейської політики безпеки. Невизначеність, яку створила американська адміністрація, парадоксально мобілізувала наших партнерів. І гасло "Нічого про Україну без України" вже розширилося до ширшого: "Нічого про Європу і Україну - без Європи і України".

Бо сьогодні ми не просто в Європі. Ми - і є Європа.

Оригінал