Патріоти - чи "какая разніца"? Молодь, яку ми втрачаємо
Кричуща ситуація зі школою, на сцені якої висміювали і били "працівника ТЦК" - непоодинокий випадок неповаги до військовослужбовців в Україні. Не кажучи вже про теракти і підпали мобілізаційних дільниць і військових автівок. І вина за такі акти лежить не на молоді, а на суспільстві та президентові України, який жодним чином не підтримав мобілізацію чи наших захисників. Чому?
Просто зараз Україна програє молодь і своє майбутнє. Потужне небажання мобілізувати свого виборця і незламна підготовка до виборів ще з 2023 року, змусила президента зробити низку помилок, які можуть стати фатальними, якщо їх не виправити просто зараз.
...президент зробив все, що від нього залежить, щоб у людей склалося враження, що він підтримує напади на ТЦК
Про самоусунення президента від своїх конституційних обов'язків з проведення мобілізації не казав вже тільки лінивий. Це його зона відповідальності і він не впорався від слова зовсім. Більше того, президент зробив все, що від нього залежить, щоб у людей склалося враження, що він підтримує напади на ТЦК. Так, він жодного разу не став на бік військовослужбовців ЗСУ у резонансних конфліктах із цивільними.
Також президент ЖОДНОГО разу не засудив теракти проти військовослужбовців ТЦК ЗСУ, внаслідок яких загинули військовослужбовці. І коли школярі в київській школі ставлять сценку, де військовослужбовця ТЦК б'ють, вони нічого ж самі не вигадують - вони тупо дзеркалять свого президента і його ставлення до мобілізації.
...наші діти, замість того, щоб вчитися захищати своє життя, кинуті державою напризволяще і весело тусять в інтернетах з росіянами під рускій репчик. Бо ж "какая разніца"
Можна багато сміятися над Росією і немовлятами у візочках у формі танка, але московитські діти з дитинства вчаться вбивати наших дітей. В них державні програми патріотично-мілітарного виховання. Вони масово навчаються водити дрони, вони клепають шахеди. А наші діти, замість того, щоб вчитися захищати своє життя, кинуті державою напризволяще і весело тусять в інтернетах з росіянами під рускій репчик. Бо ж "какая разніца".
І турбує ця русифікація молодих українців не президента, не Міністерство освіти, не потужних державних пропагандистів з мільярдними бюджетами, а тільки войовничу меншість, яка тягне на собі всю війну з 2014 року і сточується, сточується, сточується...
Коментарі