Кім Кі Дук би плакав: ми живемо всередині фільму, якого він вже не зніме
Північні корейці, що потрапили в полон до ЗСУ в степах Курщини. Більш абсурдного і страшного сюжету годі й уявити. Однак - це наше з вами життя, історія, яку українці творять довкола себе щодня. Якими ми вийдемо з цієї Страшної події?
Недільне… Іноді думаю: шкода, що Кім Кі Дук помер загадковою смертю в латвійській Юрмалі, кілька років тому. Кажуть, що від COVID-19. Оці зайшлі корейці з Північної Кореї, які опинилися в курських степах, а згодом - в українському полоні, абсолютно кімкідуківський сюжет. "Кінд-дза-дза" по-корейськи. Як "морква по-корейськи", про яку в Кореї навіть не відають.
Хоча, може воно й трохи цинічно - думати про наше живе, реальне життя, як про сюжет для кіна. Ми ще самі того не свідомі, яке дивне і несподіване життя ми живемо. Ми є свідками тих подій, які ніколи трапитися не могли, в принципі. Зазвичай "про історію" читають. Ми її живемо. Теоретично, окреме кіно можна було б зняти про кожного з нас. І то було б цікаве кіно! Сьогодні прочитав промову Юрія Андруховича на врученні премії журналу "Ї" - "За інтелектуальну відвагу". Він каже, ми ще себе не знаємо, ми ще живемо всередині Страшної події. Треба, аби минув якийсь час, щоб ми могли то все оцінити, і страшенно здивуватися самим собі.
...я переконаний, що ми вийдемо з тої Страшної події в своєму ліпшому варіанті. Ми вже ліпші. Роздратовані, знервовані, злі, розгнівані, обурені, згорьовані. Але - ліпші, кращі!
Втім, я переконаний, що ми вийдемо з тої Страшної події в своєму ліпшому варіанті. Ми вже ліпші. Роздратовані, знервовані, злі, розгнівані, обурені, згорьовані. Але - ліпші, кращі!
Тож, всупереч всьому, жиймо далі!
Коментарі