Українці - нацисти з пелюшок: хто і навіщо поширює цей міф

Перед тим, як поширювати будь-який наратив, який викликає у нас справедливе обурення, слід насамперед запитати у себе: кому вигідно? І найчастіше виявиться, що за більшістю "викривальних" вкидів - стоїть ФСБ Росії. Але навіщо?

Між тим, не Ханукою єдиною. Серед того, що Росія зараз особливо інтенсивно вкидає в інфопростір - наративи загального нацистського спрямування. Ну бо історія про нацистів в Україні зараз продається жахливо навіть за мірками 2022 року. Серед іншого:

1. Численні системні вкиди про "Україну як колиску білої раси", "споконвічно українські традиції" чи ширше про українську моноетнічність, сміховинну для кожної людини, яка має зір і поняття про фенотип;

2. Повернення старого наративу про "біженців у Європі", тепер з прицілом на те, що вони не спішать повертатися, і з українцями таке буде, якщо відновлювати демографію через відкриті кордони;

3. Гуманітарна допомога Сирії як ознака рабського становища Україні через політики глобалізму;

4. Помітна активізація польських ботоферм і органічних негідників на тему "виховання нацизму в Україні з пелюшок"; за браком актуальних тем за межами Волині накидати почали, скажімо, на "Реберню".

Цілі дві - переконати ще хоч когось на Заході в тому, що в Україні розгул нацизму, а також радикалізувати українців у якомусь напрямку, крім русорізу. Наприклад, проти інших українців за етнічною ознакою.

Ізоляціоністська, антиглобалістська Україна - вологий сон Росії. Це закрита, відмежована від решти світу Україна, яку вони вже не раз здужали розколоти і перемолоти. Тому перед Новим роком, певно, кожному варто провести іспит сумління - чи не докладаюсь я до внутрішньої радикалізації суспільства, якому і так предостатньо ворогів, що потребують всієї нашої уваги тут і зараз?

Бо для багатьох, дуже багатьох полум'яних патріотів у мене погані новини. Допомагати російській пропаганді, на жаль, можна і волонтерячи, і воюючи, а не тільки будучи диванним експертом. На жаль, система працює саме так. А ми, розпізнаючи сміховинні російські вкиди, на нас і не орієнтовані, дуже легко і з відчуттям повної праведности любимо підхоплювати вже пропагандеми, орієнтовані на наш демографічний зріз. І пропаганди в них не бачимо, як і цілеспрямованого розпалювання ненависти, а бачимо праведне і дуже доречно і вчасно сформульоване підкріплення нашого уявлення про "страшну проблему, про яку чомусь ніхто не говорить".

І мало що засмучує так сильно, як люди, котрі в дитинстві моєму були тими, хто навчав про методи російської війни і пропаганди, націленої на розкол і внутрішню недовіру, зараз самі бадьоро галопують на конику тієї ж роспропаганди, просто скроєної для них.

Я прийняв для себе одне правило медіагігієни - якщо будь-яке повідомлення на суспільно-політичну тематику, крім доведеного порушення кримінального законодавства, викликає в мене злість і ненависть, націлену всередину - воно, усвідомлено чи ні, є інструментом російської пропаганди. Щодо міжнародних новин правило складніше, але для внутрішніх працює дуже добре.

Оригінал