Мирні плани за міцно закритим ротом: про що мовчить Зеленський

Чому президент Зеленський не оприлюднює деталей свого мирного плану, а його спікер - спростовує, що такий план взагалі існує? І чи варті українці правди - якою б гіркою вона не була?

Президент дуже добре розуміє, що переговори з Росією можуть стати для нього політичним вироком. Ба, більше питань виникне, коли народ повернеться у звичне річище політичного життя, де критику не обмежуватиме цензура воєнного часу.

Недарма українських журналістів на офреках дедалі частіше питають: а чи є в Україні політична опозиція? А як до дій Зеленського ставиться суспільство? По суті, наші західні партнери та небайдужі до України хочуть зрозуміти, чи є тут з ким працювати надалі? Чи є тут, врешті, інтелектуальний рівень, а не шапіто з акробатами?

Навіть якщо Зеленський роздумує над тимчасовим замороженням бойових дій, - хотілось би тверезого діалогу з суспільством. Правди, хоча й гіркої. Врешті, саме для таких речей наймають комунікаційних радників, а не для того, аби вони здували з шефа пилинки страусовими віялами. Якщо намітки подібних планів уже лежать в шухлядах на Банковій, то варто було б виходити й пояснювати. Власне, для цього існують роти радників, спікерів - а не для того, аби утилізувати елітне й сухе з Goodwine.

Будь-який, навіть огидний план - варто спершу показати українцям. Щоб потім не кивати на партнерів, начебто то вони щось змусили включити. Тим паче, в Зеленського вже був досвід, коли він розказував військовим на Донбасі, чому розведення військ - це круто. Переконував їх, що "я ж не лох, і мені 42". Далі обіцяв місцевим цивільним, що на безпеку все це не впливає і скоро буде мир, дружба і суцільні серіали "Свати". Утім, за фактом вийшло щось не дуже.

Оригінал