Як вижити в імперії: створити бардак, очолити його - і розвалити монстра

Як упродовж 1000 років українці утримувались і виживали на найродючіших землях Європи? Хто такі засланці і запроданці - та що вони робили з Україною?

Чи задумувалися ви про те, що УРСР (чи тоді ще УСРР) також була наслідком українського опору в 1917-1921 роках? Тільки на таких умовах, нехай декларативної, але української автономії, більшовикам вдалося повернути Україну в стійло реінкарнованої російської/радянської імперії, а різноманітним угодівцям з нашого боку, на кшталт українських комуністів-боротьбистів, вдалося виторгувати аж цілу українізацію освіти, діловодства, преси, літератури тощо.

До речі, навіть армію спочатку планували окрему українську, з Фрунзе на чолі. Але після того, як Фрунзе зарізали хірурги під час операції, тему окремої армії більше ніхто не підіймав. Тобто, межі повноважень російського федеративного та українського республіканського урядів встановлювалися за фактом і від самого початку не були наперед визначеними. Справа була в нахабстві сторін претендувати на щось і можливостях різати опонентів на хірургічному столі. Український Скрипниківський уряд тоді зосередився на мовних вимогах, які спровокували навіть хвилю "коренізації" в інших республіках за аналогією з УРСР. Проснувся, умився - і дякуй Олені Курило, за все, що маємо.

Це почалося десь у 1921 році й видається просто захмарним стрибком Магучіх, якщо врахувати, що в царській Росії, тобто ще 4 роки тому, українська мова взагалі була заборонена в усіх сферах, крім театру корифеїв.

Михайло Драгоманов вимушений був емігрувати у Болгарію після спроби організувати (негайно розгромлену російським урядом) мережу недільних українських шкіл. Педагог Костянтин Ушинський писав розлогі й безрезультатні статті, що в початковій школі українські діти мають навчатися рідною мовою, бо російська їх робить тупаками. А тут вжух - і всі школи в Україні українські. Немислимий стрибок. Принаймні зрозуміло, на що купилась українська інтелігенція зі Скрипником на чолі.

Цікаво, що цієї частини угоди з українцями, попри порушення, скажімо, теж неписаної угоди з селянами про землю, яка закінчилася колгоспами і Голодомором, і згортання українізації в 1930-х в усіх інших сферах, імперський центр дотримувався аж до середини 1980-х. Тільки за Щербицького в Україні і Брежнєва в Москві, клану класичних запроданців, російських шкіл стало більше, ніж українських. Я не бачу в цьому причинно-наслідкових зв'язків, це швидше індикатор загального стану справ з незалежністю бутафорських "15 республік, 15 сестер" у всіх сферах діяльності, але показовий. Що отримало належну відповідь в 1991 з боку регіональних еліт, принаймні України і Білорусі. Але так, "шкільна угода" боротьбистів з більшовиками протрималася понад 60 років. І як тільки її скасували, Союз розвалився.

Мене, до речі, завжди бентежить називати одним словом "колаборанти" українізатора всіх часів Миколу Скрипника й понурого русифікатора Володимира Щербицького, який нищив українську освіту всіма компартійними засобами, від доплат вчителям російської до звинувачень в буржуазному націоналізмі для вчителів української. Мені здається, це мусять бути два різних слова, які характеризуватимуть діаметрально протилежні процеси - використати ресурси імперії на благо України і використати ресурси України (людські, економічні, інтелектуальні) на благо свого кар'єрного зростання і відповідних дивідендів в імперській ієрархії. Назвімо їх - засланці й запроданці.

Скажімо, Феофан Прокопович, який вирішив проблеми з відсутністю освічених людей в Росії за рахунок могилянців, і, власне "придумав Росію", яка до того була Московщиною, - безумовний запроданець. А канцлер Безбородько, який московськими штиками розправився з обома столітніми ворогами України: Кримським ханством та Польщею - безумовно засланець.

Ви можете лити нелогічні сльози за "союзом з татарами" часів Богдана Хмельницького чи Виговського, бо з татарами розраховувалися ясирем з українських посполитих, але ліквідація набігів на Україну в 19 столітті збільшила її населення з 8 до майже 30 мільйонів. Тут, звісно, наклалося кілька факторів - ще гігієна і капіталізм, але татарський чинник, його зникнення, був основним.

Це все наслідки написаної Безбородьком для Катерини ІІ доповіді про "історію татарського питання" - типовий засланець. І, коли ми вчимо "три поділи Польщі", як приклад ненажерливості російського імперіалізму, варто пояснювати дітям, що ініціатором цього процесу був цілком собі український засланець Безбородько, який спрямував російську тупу військову потугу на давніх ворогів України.

Але той же Безбородько, як типовий запроданець, ввів новий податок на Україні з продажу нерухомості, коли в російському бюджеті утворився дефіцит 9 мільйонів рублів. Своє грабувати найлегше, бо знаєш, де це лежить.

Але той же Безбородько за кошти російського бюджету збудував в Україні поштові тракти, перекладні поштові станції і пустив поштові карети, які возили подорожніх. Почав з України поштову реформу, як "пілотний проект". (Він же вперше ввів в обіг в Росії паперові гроші, але зараз не про це.) В результаті усіх цих результативних реформ він став найбагатшим поміщиком Росії, власником 100 тисяч кріпосних душ, якого шпиняли в творах заздрісні Пушкін і Толстой - типовий запроданець. Але на всі свої статки він заповів заснувати Гімназію вищих наук в Ніжині - типовий засланець. Загалом все складно.

До речі, перед смертю в 1799 оцінив життєвий потенціал Російської імперії і пов'язаного з нею бардака в "ще 60 років". В 1857 році, після програної Кримської війни, в РІ почалися бунти, які закінчилися в 1861 році скасуванням кріпосного права й іншими демократичними новаціями на кшталт самоврядних земств (1864). Тобто, фактично та стара російська кріпосницька держава була перезаснована Олександром ІІ точно в передбачений Безбородьком строк.

До речі, схожої тактики - засланців і запроданців - Україна дотримувалася й у стосунках з Польщею. Мені бракує знань власне польської історії, але очільнику партії українських запроданців Яремі Вишневецькому навіть вдалося посадити свого сина на польський королівський трон. Правда, ціною повної відмови шляхти від української ідентичності. Але саме Ярема швидкими темпами колонізував Лівобережжя. Як виявилося, готував ґрунт для козацької Гетьманщини. Вшистко скомпліковане.

Щось подібне відбувалося і у ВКЛ, де "завойована" Литвою руська мова стала офіційною мовою держави й релігії всього великого князівства. У самій Русі, коли її окупувала варязька династія Рюриковичів, яку обрусили за два покоління. (Як це працює, ми могли бачити навіть зараз, по тому, як швидко навчили української мови двох "нє важно какіх" президентів, навіть двох таких нездатних до навчання. Так, довелося пожертвувати Ганною Герман. То засланець вона була чи запроданець? Ясно, що Рюриковичі не мали шансів не обрусіти з такими вчителями, як Авраменко й митрополит Ілларіон. І навіть в далекій Туреччині, пов'язаній з Україною лише невільничим ринком в Кафі, зрештою завелася Роксолана.

Можливо, це і є відповідь, як наші предки втрималися тисячу років на найродючіших ґрунтах Європи, на межі з Диким полем Євразії, що починалося аж в Монголії, перемогти яке раз і назавжди не дозволяли ні населення ні ресурси. Як вони перетворювали половців із завойовників на сватів. Пора вже якось дослідити і те, що робили наші предки після поразок і включення України в кордони чужих імперій - вони намагалися їх очолити. Як правило успішно.

Коли совки розчулено згадують про морозиво по 19 коп. і ковбасу по 2.20 руб, вони згадують часи правління українських запроданців, починаючи з Хрущова і до Раїси Максимівни Титаренко, в заміжжі Горбачової.

Початок вторгнення в 2022 році оприявнив нам той факт, що українські запроданці чудово себе почували і в уряді сучасної РФ, правда вже лише в генералітеті - російськими переговорниками в Гомелі 2022 командував такий собі Мединський зі Сміли, а в багатьох російських генералів поспливали родичі чи й навіть батьки в Україні. Виявилося, що запроданці здатні бомбити навіть батьків.

Більше того, на мою думку, однією з причин цієї російсько-української війни є те, що потік запроданців з України вщух. Вони не стали патріотами, вони переорієнтувалися на ринки ЄС. Виявилося, що гіпсокартон в Португалії з усіх точок зору краще гіпсокартону в Москві, хоча б тому, що менше дурять і грабують роботяг. Коли в Португалії почала тероризувати українських заробітчан українська ж мафія, вони просто законодавчо легалізували всіх наших робітників. Такий європейський підхід.

Перша хвиля українських заробітчан ринула в Європу після 1991 року, варто було знищити Залізну завісу. У них вже виросли цілком італійські чи португальські діти. Широкомасштабна війна виштовхала в Європу демографічно помітні 8 мільйонів українок з дітьми та поодиноких тисоплавців і батальйони Монако, які вже навряд чи повернуться додому, але це певним чином позначиться і на ЄС. Невдовзі українці його очолять. Можливо, через покоління, але невідворотно. Як свідчить історія, українці намагаються очолити будь-який бардак, до якого потрапляють і мають до цього всі задатки.

Цікаво, у скільки років оцінив би прозорливий канцлер Безбородько запас міцності путінської Росії? А пам'ятаючи наслідки правління для СРСР "дніпропетровської мафії", в результаті якого Радянський Союз розвалився, хочеться попередити європейських бюрократів: українці, звісно, очолять ЄС, але лише для того, щоб його розвалити. Як вони вчинили з усіма згаданими в цьому тексті імперіями. І це - головний секрет того, чому українці вціліли понад 1000 років на найродючіших землях Європи.

Оригінал