Безсмертні й недоторканні: чому президенти змінюються, а олігрихи - ні?

В Україні прийнято антиолігархічний закон. Однак жоден олігарх наразі не постраждав. Чому?

Саме існування Ігоря Валерійовича Коломойського в українській політиці - це вирок всім політикам і президентам, включно з Ющенком і Порошенком. Переконаний, у них могло бути інше політичне майбутнє, якби вони вирішили проблему Коломойського. До честі Порошенка, саме він поклав початок кінця Великого комбінатора, коли зупинив грабунок українців через Приват. Але до кінця не пішов. Переконаний, на виборах 2019 року був би зовсім інший розклад, якби Валерійович не просто позбувся активів, а сидів.

Зараз я дивлюся на підозру Коломойському і не вірю, що це закінчиться вироком. Не тому, що не люблю Зеленського, а тому, що це вже було - голосні підозри Паші Мерседесу, який зараз на свободі, "виселення" московських попів із Лаври, яке не відбулося, конфіскація російських активів, яка ніби йде, а грошей нема. Найбільш імовірний фінал цієї справи - у Коломойського все буде добре. Приватні інтереси у нас стабільно пріорітетніші за державні. Валерійовича обілетять і "випадково" випустять на один день, за який він встигне чкурнути в Панаму, чи Ростов.

Хотів би помилятися, але помиляюся я рідко. Ігор Валерійович бере в Україні що хоче. В тому числі й касу, яка знаходиться подалі від виходу.

Оригінал