Неіснуюча культура померти не здатна. Як, власне, і жити
Міф про велику російську культуру так довго культивували на Заході, що нині навіть освічені люди не здатні переосмислити нову реальність
Європейців часто дратує, коли українці наполягають на прямому зв'язку між російськими ракетами і російською ж культурою. Мабуть, не перебільшу з твердженням, що саме інтерпретація цієї культури і стала тим каменем спотикання, який породжує принципове нерозуміння між нами протягом останніх двох з гаком років повномасштабної російської навали.
Західній людині, а надто якщо вона освічена і читала оповідання Турґєнєва про таємні закамарки тонкої російської душі, важко впоратися з кричущим дисонансом: така велика культура не здатна на такі злочини
Іноді здається, що ченцеві-анахорету, який просидів десятиліття без жіночої статі, легше пояснити про секс, ніж західній людині про російську культуру. Західній людині, а надто якщо вона освічена і читала оповідання Турґєнєва про таємні закамарки тонкої російської душі, важко впоратися з кричущим дисонансом: така велика культура не здатна на такі злочини. Вона не приймає, що народ, який дав світу Наташу Ростову, "Обломова" і "Доктора Живаго", може вільно випорожнитися на вишиту старовинну подушку десь в окупованому селі на півночі Сумщини, дощенту розбомбити музей Григорія Сковороди на Харківщині чи розстріляти групу полонених - тільки тому, що хочеться. Відповідно й реагує, чим може - категоричним неприйняттям і роздратуванням: "Це хтось інший".
