Ці дні нагадують мені Майдан. Чи здатні ми на прорив?

Можливо, ті критичні події, які мають статися в найближчі дні, струсонуть нас. І ми знову мобілізуємо весь свій потенціал і вирівняємо ситуацію

Те, що зараз відбувається у війні, дуже нагадує мені Майдан. 10 років назад в ці дні Майдан рухався до своєї кульмінації, але настрій у нас був далеко не переможний. Протест зайшов в глухий кут. Ми не могли перемогти "Беркут" і внутрішні війська - а вони не могли перемогти нас. Ми виснажувались, і нас ставало все менше і менше. В окремі дні загальна кількість людей на Майдані не перевищувала 7 тисяч. Опозиція вела безуспішні переговори. Ресурси закінчувались, і підтримувати харчування та побут Майдану ставало все важче.

Тоді був розроблений план про вихід з кризи через конституційну реформу. Ідея полягала в тому, щоб повернути повноваження до Конституції 2004 року і обрізати можливості Януковича. Окремим пунктом була реформа міліції. Але переговори буксували. Було ухвалено рішення взяти в облогу парламент і примусити проголосувати реформу. Ми зібрались і вирушили. Я досі пам'ятаю, як оглянувся і побачив, що нас дуже мало. А коли ми побачили, скільки "тітушок" - зрозуміли, що це пастка.

Через годину-дві 18 лютого нас просто розгромили. Ми відступали всіма можливими шляхами. Я дивився, як "Беркут" танцює від щастя. На Майдані панував відчай. ВВ і "Беркут" захопили Жовтневий, Народний дім, верхні барикади Інститутській. Янукович висунув ультиматум до 18:00 залишити Майдан. Ситуація була жахлива, всі були морально розчавлені. Я сказав своїм готуватись до довгого протистояння. Логіка була така: якщо нас видавлять з Майдану - робити барикади на Михайлівській. Ввечері почався штурм Будинку профспілок. Ми відбивались, як могли.

Ця критична ситуація струснула всіх по всій країні. Всі вийшли зі млявого сну і "нової стабільності". Люди почали захоплювати арсенали і вирушати на Київ. Зранку прибули нові сотні, а до обіду вже сталось те, що сталось. Ми заплатили дорогу ціну - але перемогли.

Все це дуже і дуже схоже на те, що відбувається зараз. Ситуація трохи стабілізувалась. Орки атакують, ЗСУ відбивають. Настрій гнітючий. І є звикання до цієї ситуації. Але як і на Майдані, прорив може статись зовсім несподівано. Можливо, ті критичні події, які мають наступити в найближчі дні, струсонуть нас знову. І ми, як і 19 лютого 2014, і 24 лютого 2022, так і зараз знову мобілізуємо весь свій потенціал і вирівняємо ситуацію. Хочеться в це дуже вірити.

На завершення - в орків все теж дуже і дуже погано. І надлом у них може статись так само, як і в нас. Наступного тижня розповім про це більше.

А зараз маємо триматись. Триматись з усіх сил.

Оригінал