Була Лобода, стала "Риганиця". Вертайся у тайгу, Свєта!

Тут ти як весною подране заяче пальто з облізшим коміром – така само непотрібна, жалюгідна і нікчемна

У Світлани Лободи вийшла нова пісня "Київ – Ніцца", яка в російськомовній версії раптом стала "Рига – Ніцца". Ти Києва соромишся, Свєта Риганиця? Так не Києва тобі треба соромитися, себе.

Київ – місто-герой. В перші дні вторгнення, поки ти плакала в Москві, моя знайома носила додому коктейлі Молотова. Вона зовсім не боєць була раніше. Стала бійцем. Довелося. Не чесала про любов до України, а реально справу робила. І так весь Київ. Всі, хто залишилися, щоб битися. Києва не соромно, Київ – всієї нації гордість велика.

А шо ти, Свєта? Приїхала до Києва через Варшаву першим рейсом? Ніт. Ти ще кілька тижнів сиділа в Москві. Вирішувала свої шкурні питання. Ходила по вулицях разом із тайожними, слухала, як вони радіють, що нас вбивають. Може, навіть піддакувала, щоб не вирізнятися. Ти точно Києва соромишся, а не себе?

А далі що? Батальйон Карпати? Волонтерські збори? Цікаво, скільки з цих зборів прилипало на життя "зірки" в фешенебельних люксах?

Знаєш, краще всього тобі повернутися в тайгу. Повір, тебе там приймуть і пробачать. Там пробачають зрадників свого народу, там дуже давні традиції прийому манкуртів. Янукович не дасть збрехати. Отримаєш дачу на Рубльовкі, будеш їздити в Пєрмь, Саратов, Магадан. Виступатимеш в кращих залах, напишеш пісню про Путіна, будеш розказувати, які ми тут Бандера-югенд. Там таке добре продається, легкі гроші.

Знову поцілуєш Ксєнію Собчак. Розкажеш їй про "ету сітуацию". Поплачеш. Скажеш, що хочеш, как раньше. І все пучком. Приймуть. Це ж тайга.

А тут ти не нУжна, Свєта. Тут ти як весною подране заяче пальто з облізшим коміром – така само непотрібна, жалюгідна і нікчемна.

Оригінал